«Парк Рошен» у Києві: інтерв’ю з творцями зеленої казки, що вразила нікопольців (фото)

Катерина Андрус

Чи можна перетворити будь-який населений пункт на «місто-сад»? Чи завжди причина сірості наших міст у відсутності грошей? Чи реально Нікополю мати затишні, гарні й зручні парки та сквери? Що таке «парк для людей»? Про це та інше в ексклюзивному матеріалі Nikopolnews. Ми поспілкувалися з реалізаторами громадського простору «Парк Рошен» у Києві та отримав відповіді на багато питань.

16 жовтня 2021 року делегація, що складається з фахівців благоустрою і ландшафтних дизайнерів, побувала в Києві на виїзному семінарі «Родзинками столичних парків», організованому редактором журналу L&A. Ландшафт і Архітектура Ольгою Камоликовою. До складу делегації входили і кілька нікопольців.

У виїзному семінарі брали участь і нікопольці. Фото надано Ольгою Камоликовою

фото надано Ольгою Камоликовою

В ході заходу учасники екскурсії не тільки милувалися красою парків, але і переймали цінний досвід, спілкувалися з фахівцями, які втілювали в життя проектні рішення ландшафтного дизайну.

Одним з парків, який відвідали, став «Парк Рошен», розташований на місці старих цехів фабрики імені Карла Маркса. Цей неймовірний проект був реалізований кілька років тому, і зараз парк є одним з улюблених місць проведення дозвілля киян і гостей міста. Тут приємно відпочивати у будь-яку пору року.

До речі! Вже завтра, 16 листопада, о 15:30 у Нікополі проведуть обговорення виїзного семінару. Взяти участь може кожен бажаючий. Захід пройде в онлайн та офлайн форматах. Це можливість поспілкуватися безпосередньо з київським ландшафтним дизайнером Оленою Бальжик і Олексієм Івановим, які займалися організацією громадського простору «Парк Рошен», переглянути відео-фрагменти екскурсії тощо. Ось ПОСИЛАННЯ НА ЗАХІД у Фейсбуці. Зареєструватися для участі в обговоренні можна за цим ПОСИЛАННЯМ

Ландшафтний дизайнер Олена Бальжик розповідає учасникам семінару про роботу над реалізацією проекту “Парк Рошен”. Ольгою Камоликовою

Передісторія проекту «Парк Рошен» в Києві

У 2014 році керівництво фабрики «Рошен» вирішило перенести частину виробничих потужностей до Вінниці і Бориспіля, а на території фабрики у Києві створити громадський простір «Roshen Plaza» і головний офіс корпорації. Основним завданням було – перетворити промислову територію на відкритий затишний простір для жителів і гостей столиці.

У 2016 році пройшов закритий конкурс на створення концепції площі території фабрики «Рошен», в якому взяли участь 6 компаній – три українські і стільки ж іноземних. Перемогла французька компанія «In Situ». А українські компанії залучалися в якості місцевих ландшафтних дизайнерів і архітекторів, які повинні були провести адаптацію проекту до українських реалій і будівельних норм.

TERi-TORi

Українська компанія TERi-TORi стала однією з тих, кому потрібно дякувати за нову родзинку Києва – «Парк Рошен». Співробітники цієї компанії займалися ландшафтним дизайном парку.

Nikopolnews поспілкувався з представниками компанії – керівником Олексієм Івановим і ландшафтним дизайнером Оленою Бальжик – і дізнався багато цікавого. Про фішки «Парку Рошен», про світові тенденції ландшафтного дизайну, про ситуацію в Україні і про те, як у навіть невеликих містах, таких як Нікополь, без додаткових вкладень вдало організовувати громадський простір.

Відразу зазначимо, що в ході спілкування з хлопцями зробили для себе два висновки. Перший: ще раз переконалися в тому, що успіху у своїй справі домагаються ЗАХОПЛЕНІ люди. Які горять своєю роботою, викладаючись на 200%, люблять те, чим займаються по-справжньому. Саме такими, захопленими своєю справою людьми, є, на наш погляд, подружжя Олена та Олексій. Це ДУЖЕ відчувалося під час нашої бесіди.

І висновок другий: зовсім не дефіцит фінансів, як прийнято думати, заважає українським містам отримувати вдало організовані громадські простори: затишні, гарні, зручні. Причина зовсім в іншому. Але про неї – нижче.

Інтерв’ю з Олексієм Івановим і Оленою Бальжик – реалізаторами проекту «Парк Рошен» в Києві

Олексій, Олена, нікопольці побували на екскурсії у парку «Рошен» і були вражені побаченим. І, звичайно ж, нам хочеться більше дізнатися про авторів проекту, про тих, хто реалізовував це в Києві, і про сам проект. Розкажіть, будь ласка, трохи про себе. Хто ви за освітою? Як давно займаєтеся ландшафтним дизайном? Як прийшли в цю професію?

Ландшафтний дизайнер Олена Бальжик – закінчила Львівський державний лісотехнічний університет за спеціальністю ландшафтна архітектура. За 20 років роботи було створено десятки садів.
Іванов Олексій – керівник компанії TERi-TORi, технічний директор. Освіта – інженерний Факультет КПІ і наноелектроніки та нанотехнологій Східноукраїнський національний університет іменіІ Володимира Даля.

– Цікавимося сучасними тенденціями і підходами в ландшафтному дизайні, урабністиці. Вважаємо, що ландшафтний дизайн — це не тільки квіточки і дерева, — це ціла система рішень, яка покликана виконувати певні функції, бути стійкою і мультифункціональною, красивою і практичною.

Ми постійно вивчаємо світову практику і прагнемо змінити закостеніле і застаріле мислення, що дерево – це виключно кисень і багато листя по осені. Що озеленення – це просто: викопав у лісі дерево, засунув його в ямку, полив, забув. А приживеться чи ні – подивимося, хай бореться. Так часто робиться у нас в Україні. І це біда. Це марна трата грошей і сірі, незатишні міста. Ми намагаємося всіма силами боротися із заскорузлими стереотипами, які заважають розвиватися ландшафтного дизайну в нашій країні, нарешті привнести сучасність у наш відсталий світ ландшафту!

– «Парк Рошен» – приклад успішно організованого громадського простору. Можна сказати, що він – ваша найкраща робота?

– Слід підкреслити, що «Парк Рошен» – не наш проект. Ми лише реалізовували проект французів. І порівнювати з іншими нашими роботами, напевно, не дуже коректно. Аджедо цього ми нічого такого масштабного, громадського не робили. У нас за плечима маса реалізованих власних проектів, але це приватні замовлення – не міського масштабу.

Від редакції: ось кілька фото реалізованих проектів команди TERi-TORi

– А «Парк Рошен» – безумовно, важлива, цікава і водночас не проста робота! Яка нас захопила, з якою ми впоралися, отримавши неймовірний досвід і задоволення. Ми змогли доторкнутися до європейських технологій на практиці!!! А не тільки з семінарів і мережевих ресурсів.

Громадське сучасний простір, втілення його в життя з правильним підходом, хорошими замовниками і в рідному місті — ЦЕ МРІЯ! ТАК!

– Як вийшло, що саме ви і ваша фірма були обрані для адаптації французького проекту по створенню суспільного простору на місці колишніх цехів фабрики «Рошен»?

– Про даний проект, наміри і тендері ми дізналися на ландшафтній конференції від колег. Оскільки на момент доповіді тендер був завершений, проектант обраний, ми втратили до цього інтерес. У вільному доступі особливої інформації не було – 2-4 візуалізації і все.

А через досить пристойний час до нас звернулася корпорація «Рошен». Нас запросили взяти участь в прорахунку робіт і адаптації асортименту рослин, грунтосуміші і реалізації проекту в частині озеленення. На той момент ми думали, що парк вже реалізовано, але це було не так.

На нашу думку, дуже суб’єктивну, чому вибрали саме нас. Точна відповідь відома тільки керівництву і замовникам. А якщо суб’єктивно про наших плюси, то:

У нас великий досвід у посадках крупномірних рослин.
Гарне знання дендрології і, що важливо у проекті – сучасної агротехніки, підходів і тенденцій. Які давно в ходу у французів і європейців в цілому.
Оскільки ми займаємося не тільки реалізацією садів, але й створенням, були на «одній хвилі» з архітекторами Ін Сіту (творцями даного проекту).
Ми дуже мобільні і масштабуємся до будь-якої кількості людей і техніки. Дуже гнучкі, маємо свої майданчики для зберігання матеріалу і т. п.

Варто відзначити, що часу на реалізацію проекту було дуже мало. Часто доводилося працювати і вночі, і в будь-яку, навіть найбільш несприятливу, погоду.

Ми здійснювали всю свою роботу «під ключ», з реалізацією всіх рішень і до прибирання та миття території, розмитнення і постачання рослин.

А після того, як завдання вже виконано, ось уже кілька років доглядаємо за територією на гарантійних зобов’язаннях.

Працювати іноді доводилося навіть ночами

– Наскільки залишилися задоволені своєю роботою?

– Ми залишилися дуже задоволені своєю роботою. АЛЕ ще більше ми були задоволені замовниками – Москалевским В’ячеславом Олександровичем, Дроновою Тетяною Петрівною, Глотовым Геннадієм Владленович і Ганпанцурой Олексієм Сергійовичем, – які розуміли важливість необхідності дотримуватися проекту. І звичайно ж, нас порадував їх великий професіоналізм, грамотність прийняття рішень. Підбір підрядників теж був на висоті! Це дуже важливі елементи «екосистеми будівництва»!

– Розкажіть про найбільш вдалі рішення і, якщо такі є, про недоробки – те, що хотілося б удосконалити?

– Багато рішень в цьому парку не типові для українських, пострадянських реалій. Це зовсім інший рівень – сучасний. Той, який існує у французів, у Європі. Але не у нас.

Про що саме йде мова?

1.Використання структурування грунту в величезних масштабах, з великою кількістю щебеню для поліпшення газообміну і зменшення спресованости ґрунту (для урбаністичного середовища – саме те)

2.Використання зелених зон як елемента биодренажа, очищення поверхневих дощових стоків. На практиці це чудово працює!

3.Густа, смілива за нашими мірками посадка. Щільно, густо, великі кущі та дерева. Які парку на другий рік дали вид завершеного і дорослого. Планування посадок не на 50-100 років, як звикли робити у нас ще з радянських часів, а буквально «на завтра» – на 10-20 років максимум. Чому це важливо? Тому що життя зелених насаджень міста більш швидкоплинне, ніж, наприклад, у лісі. А в сучасному світі все дуже швидко змінюється. Смаки, запити. І зовсім не факт, що люди через десять років будуть хотіти того ж, чого хочуть сьогодні. Швидше за все, будуть вже зовсім інші потреби. Тому ми вважаємо помилкою садити молоді дерева з перспективою побачити парк тільки через декілька десятків років. Тому активно практикуємо крупноміри. Але це ціла філософія – варта окремої розмови.

Дерева для парку вибирали в Німеччині

Що стосується наших помилок по парку «Рошен» … Явних, грубих, на наш погляд, немає. А по дрібницях – додали б ще більше дренованих основ визначених зон.

– Які ваші улюблені фрагменти в парку?

– Парк – наше спільне дітище, і ми, звичайно, його любимо. І, слава Богу, не тільки ми. Кияни вподобали цей простір і з задоволенням проводять тут час. Нам дуже приємно бачити, як «парк зажив», як його заполонили люди, як знаходять вони для себе улюблені місця … Дуже приємно видавати якісний продукт! І тут, в першу чергу, дякую корпорації «Рошен» та її керівництву.

Ми б говорили не про улюблені фрагменти парку, а про улюблені пори року.

Ось, наприклад, зима. В цей час року в парку поселяється ЗИМОВА КАЗКА. Адже тут є каток, і просто неймовірна ілюмінація. Створює чарівну атмосферу. Перетворює будь-якого дорослого на маленьку дитину – безтурботну, не завантажену проблемами, що вірить у диво. Взимку рано темніє, а в цьому парку ілюмінації приділено ДУЖЕ багато уваги. Це дозволило витягнути людей з будинків і кафешок, що дуже актуально у сучасному світі з його обмеженнями через COVID. Вони заходять сюди після роботи – по дорозі додому, або вирушаючи цілеспрямовано на прогулянку. Щоб опинитися в казці, проникнутися чарівною атмосферою, забути про проблеми, відчути себе дитиною в передчутті свята, дива.

Або давайте поговоримо про початок весни. Ще одна улюблена пора. Прокидається все живе. Після довгої сірості і холоду так хочеться зелені, яскравих фарб! І люди приходять у парк, де на початку весни розквітають 77 тисяч нарцисів! А цвісти починають вони в місті раніше, ніж в природному середовищі, тому що у місті тепліший клімат. Тобто, виходить наш парк – це місце, де можна раніше всього зустрітися з Весною. Відчути її, дихати нею, милуватися нею. Це прекрасно. Це не передати словами. Це можна порівняти… з польотом.

Або візьмемо літні вечори. Уявіть: місто скидає напругу, що накопичилася за день. І як же приємно посидіти в тіні прекрасних сосен, вдихаючи запах хвої, спостерігаючи маппингшоу з фонтанами… Що може бути краще такого відпочинку?

– Дякую за такі захоплюючі характеристик парку. Вже зрозуміло, що він прекрасний у будь-яку пору року, і його обов’язково варто відвідати гостям столиці. Але давайте трохи поговоримо про світові тенденції ландшафтного дизайну. Можна якось коротко їх визначити? І цікаво дізнатися вашу оцінку їх.

– Якщо коротко, то головна світова тенденція сьогодні – це повернення природи до міста. Створення дренованих, дихаючих основ, де тільки можливо. Створення зелених коридорів в містах, «виселення» машин з центрів населених пунктів. Сьогодні у світі центроутворюючою стає урбаністична ЗЕЛЕНА екосистема міста, а не кам’яні джунглі. Світ йде геть від бетону і пластику. Причому створюється така екосистема, яка не просто «для відради очей». Вона допомагає вирішувати багато питань і проблем сучасної людини і її дозвілля. Це практична, багатофункціональна екосистема, а не просто “подивитися, зробити фото”.

– Жителям більшості провінційних містечок в сучасних реаліях доводиться тільки мріяти про такі парки, як «Рошен» у своїх населених пунктах. Але затишку, краси і приємних емоцій хочеться всім. І є приклади, де навіть у невеликих містечках вдається створити привабливий громадський простір. Як, наприклад, вдалося це сусідові Нікополя – крихітному Покрову. А чи можете ви навести приклади українських міст, яким є чим похвалитися. Щось таке, про що б ви сказали: «Вау, це круто»?

– Таких прикладів, на жаль, небагато, але вони є. Львів PARK3020, наприклад. Контактний зоопарк в Черкасах, де «ландшафт — це не тільки дерево», це інтерактив. У Маріуполі незабаром відкриється один з найбільших міських парків в Україні. І в ньому одразу кілька унікальних світлових фішок. Це і фрагмент парку-ліси з світломузичною медитацією, коли під повільну музику дерева плавно «дихають» світлом і перетворюються на величезні змінні світлові скульптури. Дуже цікавий і перспективний проект.

– Чи можете ви назвати типові помилки, що здійснюються при проектуванні і реалізації проектів організації громадського простору в українських містах?

– Оскільки мало стикалися з міськими проектами, судити і виділити коректно помилки складно, адже не завжди задумане в проекті правильно і якісно реалізовують, не спрощуючи. Адже проект може бути геніальним, але реалізація його вб’є. Або навпаки – скрасить помилки. Саме таке завдання було у нас при реалізації парку «Рошен» – триматись максимально проекту, і тільки підправити, де було необхідно.

Ландшафтний дизайн — це величезна сфера, що не стоїть на місці. Якою потрібно щільно займатися та вивчати, нести в маси культуру і грамотність. Знімати передачі, проводити навчання і т. д. Чого у нас робиться дуже мало.

Часта помилка в проектах – відсутність стандартів якості. Як виконання робіт, так і садивного матеріалу! Це дуже важливо як для економії та антикорупційної політики, так і для візуально ефекту майбутнього парку. Навіть пересічному обивателю важливо донести, як МАЄ БУТИ в підсумку. Не кажучи вже про замовників. А у нас, через відсутність стандартів якості, часом цінним деревом називають «відбраковування, яке треба спалити». Хтось на цьому «гріє руки», закуповуючи нібито якісний матеріал, а насправді – дешевий брак. І кладучи різницю собі в кишеню. В результаті програють усі, крім таких нечистих на руку реалізаторів проектів: і замовники (а найчастіше це держава), і споживачі – люди, які потім приходять у парк і бачать непоказні, а то й усохлі дерева.

– Ви вже частково відповіли на наступне запитання, але все ж поставимо його. Що заважає українським містам, на ваш погляд, мати сучасні та комфортні сквери, парки? (крім дефіциту коштів). Або, перефразовуючи: як, навіть не маючи великих грошей, успішно створювати громадські простори (парки, сквери) «для людей»? Є рецепт?

– Головна помилка – «закостенілість підходу». Динозаври намагаються і далі будувати парки пушкінської епохи або навпаки займаються «прикрашанням». Адже зрозумійте, завдання не висадити хаотично 100000000 дерев, а правильно і заздалегідь спланувати і організувати простір! ДО будівництва на ньому об’єктів інфраструктури, а не намагатися вже під час або після щось там «озеленювати»!

Вважаємо, що у зеленого керівництва країни немає розуміння в цілому, що таке ландшафтний дизайн. Що це не про клумби і квіти, які висаджуються на фінішних етапах реалізації проекту. ЦЕ КОЛИ ДО ПРОКЛАДКИ КОМУНІКАЦІЙ І Т. Д., розробляється ЛАНДШАФТНИЙ ПРОЕКТ. З дендропланом. А потім вже вирішується, де і як пропустити комунікації.

Дуже важливо мати глобальний підхід, мати розуміння, що парки та озеленення в принципі – це не тільки стаття витрат. Навпаки, при правильному підході вони допомагають заощаджувати гроші, допомагають вирішувати важливі питання життя міста і соціуму. Наприклад, такі:

Захист від підтоплень, штормових паводків, очищення і рециркуляція дощової води.
Здоров’я населення, створення зелених коридорів, водопроникних покриттів, затінення вулиць

Зелене місто – це чиста вода, чисте середовище! І це реально при грамотному підході.

Повинна бути КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ з рослинами. Нам на державному та муніципальних рівнях необхідно виводити, формулювати поняття і норми озеленення. А цього не робиться повсюдно. Нам потрібно практикувати генпроектування і відходити від стихійних рішень – посадити дерево або клумбу. Потрібен глобальний підхід. Ми говорили про це вище. Пора міняти «совковий» менталітет на сучасний, відмовлятися від закостенілих поглядів, оновлювати поняття. От коли ми виб’ємо з менталітету переконаність, що посадити дерево – це просто і безвідповідально (викопав яму, кинув у неї привезене з лісу дерева, полив, забув), коли ми почнемо ДУМАТИ і продумувати кожен крок наперед, підходити грамотно і з розумом до організації громадського простору, тоді і отримаємо затишні, зручні і красиві парки й сквери. Навіть у маленьких провінційних містечках. Розміри тут взагалі ні при чому. Як і гроші.

– Тобто, ви хочете сказати, що дефіцит фінансів – не причина наших убогих ландшафтів, і навіть при наявних бюджетах можна було б отримати «місто-сад», якщо підходити до справи з розумом?

– Абсолютно вірно. 100%. Тих грошей, які виділяються зараз, навіть багато. Просто вони йдуть по кишенях. Або пускаються за вітром. А результату ми в більшості випадків не бачимо.

– Спасибі.

Учасники виїзного семінару «Родзинками столичних паків» дякують організаторам – Ользі Камоликовій і журналу L&A. Ландшафт і Архітектура за цей корисний і цікавий захід.