Американська співачка з Нікополя Євгенія Арсірова, випускниця вокальної студії «РінСен», якій вдалося побудувати успішну сольну кар’єру в США, активно допомагає Україні у боротьбі з російською агресією. Про це Nikopolnews повідомляє, посилаючись на Суспільне.
Колишня жителька Нікополя Єва (Євгенія) Арсірова наразі живе й працює у США, в Каліфорнії. У минулому – журналістка, тепер вона – ІТ-шниця й співачка, виступає під творчим псевдонімом Yevae (Єва).
Єва Арсірова народилася в Нікополі, де навчалася у 1 та 13 школах. Виступати на сцені почала у віці 7 років. Закінчила музичну школу під керівництвом Тетяни Жолоб, а також була учасницею другого складу «РінСен» під керівництвом Ірини Ковальської у Будинку дитячої творчості. Пізніше закінчила філфак ЗДУ та здобула ступінь магістра у сфері адміністративного управління НТУ «Дніпровська політехніка». Паралельно стажувалась у газеті «Репортер», де була позаштатним кореспондентом і працювала у рекламному агентстві.
Ще будучи студенткою, вона мала мрію жити і працювати в Америці. І її мрія збулася. Єва іммігрувала до США 14 років тому. Вступивши до престижного вишу New York University Tandon School of Engineering на управлінську спеціальність у сфері технологій та взявши кредит на освіту, дівчина працювала на 4 роботах одночасно, щоб забезпечити собі гідне життя та знімати житло в одному з найдорожчих міст світу – Нью-Йорку. У Штатах вона змінила понад 40 місць роботи: була нянею, офіціанткою, продавцем-консультантом, помічником перукаря, логістом і навіть прибиральницею. Отримана освіта дозволила побудувати блискучу кар’єру в Tech-індустрії: спочатку – у консалтинговій компанії Deloitte, а нині – в Adobe з офісом у Кремнієвій долині.
У США Yevae не припиняла займатися музикою. Спершу виступала з народним хором української діаспори. Пізніше стала складати кавери на відомі джазові композиції та виступати з бендами у клубах та на фестивалях. А 2020 року вийшла її перша сольна композиція «Rake».
В Америці вона записала 9 пісень, зняла 4 кліпи, а також випустила 5 реміксів пісні I Run to You у співпраці з відомими музичними діджеями Stonebridge і Block and Crown. Її пісні I Run to You та Wings потрапили до ротації на кілька американських телевізійних каналів, серед яких – MTV.
А зараз, коли її Батьківщина у біді, співачка не тільки займається творчістю, а й активно волонтерить для допомоги Україні.
Як американці ставляться до війни в Україні, наскільки активним є волонтерський рух на підтримку України в США та чи може громадськість у США вплинути на закриття неба над Україною – співачка розповіла в ексклюзивному інтерв’ю Суспільному, яке Nikopolnews пропонує вашій увазі «без купюр».
– Єво, розкажіть трохи про себе – як ви опинилися в США?
– Я приїхала в Америку в 2008 році. Закінчила New York University Tandon School of Engineering за управлінською спеціальністю у сфері технологій. Працювала в корпораціях з технологій, зараз працюю в Adobе. Я пишу свої пісні, співаю. Живу біля Сан-Франциско. Але зараз це не так важливо.
– Яку допомогу ви надаєте Україні з Америки?
– Ми збираємо кошти через Nova Ukraine, також через компанію, у якій я працюю. Також підтримуємо фонди «Захисти дитину» і «Повернись живим», деякі інші, а також висилаємо гроші волонтерам, яких самі знаємо. Вони купують їжу та все необхідне для пологових будинків, шкіл, тероборони, тварин тощо.
З того, що заробляємо, – залишаємо на прожиття, решту віддаємо. Розмовляла з багатьма людьми з діаспори, вони – так само. Розповідаємо американцям, заохочуємо допомагати. У мене є друзі в інших країнах, вони теж допомагають.
У нас є лист – список найнеобхідніших речей для армії. Ми їх тут купуємо, бо в Європі уже нема або неможливо знайти, а потім все це відправляють в Україну.
В мене було десь 50 футболок, я їх віддала, аби дівчата розписали їх українською символікою. Вони це роблять і продають їх, виручені кошти – на підтримку української армії.
Блокуємо певний проросійський контент, сайти. Також я допомагаю жінкам з дітьми, які хочуть виїхати з України, – інформаційно, організаційно.
– Чи всі люди, які беруть участь в допомозі, – це українці за походженням?
– Звичайно, ні. Нас підтримують всі. Походження не має різниці. У мне є подруга, яка народилася в Росії, але жила в Харкові, – вона українка, вона підтримує Україну.
Я такого в Америці ще не бачила. Я ходжу по вулиці у вишиванці або вишитій сукні. Люди підходять, питають, цікавляться, куди гроші перераховувати.
Ми пишемо листи у Білий дім, «тиснемо» також на конгресменів, аби закрили небо над Україною. Також боремося з тими «ботами», які говорять, що це неможливо.
Мене запросили на радіо черговий раз. На радіо політичні теми тут взагалі-то не дуже пускають, але мені дали платформу і я розповіла, що відбувається в Україні, чому ми так за це вболіваємо. Намагаюся зробити, що можу.
Також відбувається багато мітингів на підтримку України – у Сан-Хосе, в Сакраменто, в Сан-Франциско. Мала нагоду сказати своє слово і я.
– Тобто ви ще й речником України «підпрацьовуєте»?
– То надто гучно сказано, але я мовчати не буду! Коли я приїхала сюди, в Каліфорнію, я наполягала: ні-ні-ні, я не росіянка, я – українка, я приїхала з України.
Цікаво, що я перша людина в своїй сім’ї, хто розмовляє українською мовою. Мої родичі – з Криму, батьки мої – з Криму. Вони розуміють українську, але не розмовляють.
– А у вас хтось залишився в Україні з рідних?
– Так, багато родичів і друзів. Мама – зі мною, тато помер. Є і друзі в Україні. Є родичі, які служать в українській армії і теробороні. Моторошно, за всіх переживаю.
Я сама з Нікополя. З Нікополем у мене налагоджений зв’язок, з Дніпром, з Києвом. Там виють сирени, повітряна тривога, і друзі та родичі, як і всі, сидять у підвалах. Серце крається.
З Кримом я зв’язувалася, але там – промиті мізки, спілкуватися неможливо. Не треба витрачати ні час, ні енергію. Так, все ще є люди, які «топлять» за війну. Вони є і в Америці, і це насторожує.
– Чи можуть громадяни США зробити для України більше, аніж допомога власними коштами?
– Ми багато говоримо зараз, ми постимо, ми репостимо, ми висловлюємо думки. І потрібні й конкретні дії, а саме.
Ми, громадяни Америки, можемо наполягати, щоб наша адміністрація, і президент, і конгрес – аби надали безвіз для українців, аби закрили небо, аби американці не думали, що війна десь дуже далеко. Ми боремося звідси.
Прикро, що в США немає ніякої програми підтримки українських жінок з дітьми, які тікають від війни. І ми хочемо її протиснути. Також має бути якась «зелена» програма, яка дозволить нам всиновлювати українських дітей, чиї батьки загинули через війну, чи хоча б брати під тимчасову опіку.
– Чи можете сказати якісь слова підтримки українцям?
Слова підтримки українцям: ми тут, ми за вас, ми думаємо тільки про Україну зараз, ми віримо в перемогу!
Але – сподіватися завжди треба тільки на себе. Це моє життєве кредо. Мені дуже тяжко це говорити, але мені зараз дуже болить, що досі не закрили небо. Але ми тут не будемо здаватися. Це не остання сотня мейлів, які я відправила, це не останні телефонні дзвінки в офіс конгресменів, які я зробила…
Українці – це особлива нація, прості, працьовиті, мирні, але в екстремальних умовах – ми роздираємо наших ворогів. Українці, будь ласка, тримайтеся!
– Чи є у вас пісня, написана про події в Україні?
– Коли почалися події в Білорусі, коли там були протести – я написала пісню. Але це не тільки про Білорусь. Це про всіх нас, про всіх, хто бореться за демократію і за свою свободу.
Уродженець Дніпропетровщини, що воював за окупанта, здався в полон (відео)
Мешканців Нікополя і району закликали повертатися до роботи
Вокалістка з Нікополя «порвала» зал і розвернула всі 4 крісла журі на «Голосі країни» — ВІДЕО