Нацбанк України оновив свою інституційну стратегію, раніше розраховану на період до 2025 року, зробивши її безстроковою та сфокусувавши на спротиві вторгненню РФ та повоєнному відновленні.
"Попередня стратегія була досить успішно реалізована в тих напрямках, які передбачалися, це був якісний документ і це був документ, який відповідав на той момент тим реаліям і динаміка цього документу була успішною. Але потім сталося 24 лютого — повномасштабна війна, яка багато в чому змусила переосмислити всі стратегічні плани не лише Нацбанку", — сказав на презентації стратегії голова НБУ Андрій Пишний.
Назва нової стратегії – Фінансова фортеця України.
"Влучна та зрозуміла аналогія. Адже фінансова екосистема має бути саме такою неприступною фортецею для ворога, а ми, її архітектори, повинні робити все, що пришвидшує перемогу", — пояснив Пишний.
Реалізація стратегії здійснюватиметься за п’ятьма стратегічними цілями, що зосереджені на основних функціях Національного банку — забезпеченні цінової і фінансової стабільності та підтримці країни на шляху до перемоги. Вони деталізуються у 24 стратегічних ініціативах, на досягненні яких НБУ зосередить свої зусилля упродовж наступних років.
Стратегічні завдання НБУ враховують виклики, що постають, у двох векторах: спротив російській агресії та відновлення країни. З огляду на це передбачені Стратегією ініціативи та заходи умовно поділені на фокуси:
— фокус спротиву — короткострокові заходи, спрямовані на забезпечення стабільності та недопущення погіршення ситуації у фінансовій системі та економіці загалом, включаючи застосування інструментів для контролю над інфляцією та курсом національної валюти, підтримання банківської системи тощо;
— фокус відновлення — середньострокові заходи для запуску перетворень, що стануть основою майбутньої відбудови та зростання економіки, наприклад: зниження бюрократичних бар'єрів, підвищення прозорості та конкурентності середовища, залучення інвестицій тощо.
Перша ціль: Стійка гривня
У її межах передбачається досягнення цінової стабільності та курсової стійкості завдяки:
— розробленню стратегії повернення до інфляційного таргетування, валютної лібералізації та переходу до гнучкого обмінного курсу;
— поступовому послабленню та зняттю валютних обмежень;
— поступовому переходу до гнучкості обмінного курсу;
— поверненню фокусу монетарної політики на інфляцію.
Друга ціль: Фінансова стабільність:
— збалансоване регулювання та нагляд, спрямовані на розвиток;
— стійка та спроможна банківська система;
— страховий ринок готовий підтримувати відновлення;
— небанківський фінансовий та платіжний ринок — прозорий та технологічний;
— надійна та стійка інфраструктура фінансового ринку.
Третя ціль: Фінансова система працює на відновлення країни:
— відповідальний фінансовий ринок;
— розвинений кредитний ринок;
— розвинений ринок страхових послуг;
— розвинена інфраструктура ринків капіталу;
— фінансово грамотне населення та підприємці.
Четверта ціль: Сучасні фінансові послуги
— фінансовий ринок — цифрова фортеця;
— Power banking 2.0 — відновлення інфраструктури на деокупованих територіях;
— технологічний розвиток фінансового ринку;
— стійкість, ефективність та клієнтоорієнтованість готівкового обігу;
— віртуальні активи та цифрові гроші НБУ — чітке регулювання для забезпечення монетарного суверенітету;
— цифрові фінансові послуги — частина цифрової країни.
П’ята ціль: Ефективний центральний банк:
— голос НБУ — посилення комунікацій регулятора;
— розвиток інституційних відносин зі стейкхолдерами;
— міжнародна співпраця та обмін експертизою;
— європейська інтеграція фінансового сектору;
— ефективна операційна діяльність;
— цифрова трансформація НБУ;
— людський капітал — основний актив НБУ.
"Перші чотири цілі спрямовані назовні на задоволення потреб учасників фінансової екосистеми. П’ята ціль — Ефективний центральний банк — покликана поліпшити реалізацію місії та візії Національного банку через внутрішню трансформацію", — додали у НБУ.
