Валютний хаос чи розрахунок НБУ: чому долар зростає без зупинки

Минулого тижня курс долара в Україні подолав планку 43 гривні та продовжив зростати далі. Усі дії Національного банку щодо стримування зростання курсу долара успіху не мали. Що взагалі відбувається на валютному ринку та чого очікувати далі?Станом на 14:30 понеділка, 12 січня, курс безготівкового долара на міжбанківському валютному ринку досяг рівня 43,32 гривні за позицією «бід». Порівняно з кінцем 2025 року безготівковий долар подорожчав на 1,27 гривні або 3% лише за першу декаду січня. Ви можете подумати, що Національний банк, який увесь 2025 рік активно інтервенував (і витратив на це понад 36 млрд доларів, отриманих з-за кордону як фінансову допомогу), вирішив кинути національну валюту на поталу долі. Але це не так. Регулятор минулого тижня продав 712,10 млн доларів, але все, чого він досяг, – це лише часткове стримування падіння гривні. До речі, зростання за минулий тиждень стало максимальним тижневим зростанням з початку 2025 року.Що ж відбувається? Чому гривня, яка трималася увесь минулий рік, раптом почала різко втрачати у вартості?Експерти називають відразу кілька причин того, що відбувається. Насамперед варто відзначити зниження пропозиції валюти з боку компаній-експортерів. Частково причина полягає в тому, що внаслідок російських атак суттєво пошкоджена інфраструктура – як портова, так і залізнична, а також автомобільна (згадаймо лише два зруйновані мости в Одеській області, що сполучали Україну з Румунією). Просіли експортні постачання, просіло надходження виручки, відповідно, просіла і пропозиція валюти на міжбанку.Ви запитаєте: «А що ж НБУ?» І ось тут якнайкраще на думку спадає вимога МВФ хоча б трохи «відпустити гайки», тобто дозволити національній валюті девальвувати в поточних непростих умовах. Схоже, Нацбанк не знайшов нічого кращого, ніж почати виконувати цю вимогу основного кредитора прямо з перших днів нового 2026 року. І хоча інтервенції регулятора на міжбанку продовжуються, але вони явно недостатні для того, щоб стримати зростання. У результаті бачимо, що і валюту НБУ продає, і гривня все одно падає. І падає так, як не падала вже давно.Третя причина – енергетичний терор з боку Росії, що змусив українських імпортерів активніше купувати та завозити в Україну не лише енергоносії, а й запчастини для ремонту пошкодженої енергетики. І все це паралельно з постачанням палива, ГСМ, ліків та інших товарів першої потреби. Таким чином, на тлі зниження пропозиції валюти на міжбанку отримали стрибок попиту, який з тих чи інших причин НБУ вирішив задовольняти лише частково.Втім, аналітики порталу «Курс України» називають ще одну причину, і вона здається дуже правдоподібною. Національний банк занадто довго утримував стабільним курс долара. За 2025 рік безготівковий долар виріс лише на 0,77% (з 42,0295 грн на 1 січня 2025 року до 42,3532 грн на 1 січня 2026 року). Настав час зробити те, що НБУ вже робив у 2023-му, а потім у 2024-му році: стрибкоподібно (щоб ніхто не встиг відреагувати) підняти курс долара на новий, вищий рівень, який Нацбанк утримуватиме всіма наявними ресурсами та можливостями.Якщо це дійсно так, то залишилося зрозуміти, до якого рівня НБУ готовий одночасно (точніше, протягом короткого проміжку часу) девальвувати гривню. Попередні стрибки становили від 10 до 15%, тобто якщо це повториться, то зростання може зупинитися на рівні 46-47 грн, не нижче. Це дозволило б Нацбанку шляхом «шокової терапії» вбити відразу кількох зайців: задовольнити вимоги МВФ, підтримати вітчизняних експортерів і трохи вирівняти торговий баланс, який був занадто перекошений на користь імпорту.Однак чи готовий Нацбанк, який до останнього декларував повну незалежність і зваженість своїх дій, на такий рішучий крок? Адже це може спричинити перетік коштів з гривневих депозитів та облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) на валютний ринок, що призведе до ще сильнішого падіння гривні. Тут, як то кажуть, «як би разом з водою не виплескати дитину».