Покпри постійні обстріли та руйнування, мешканець Нікопольщини Григорій Лузан веде свою тиху «зелену війну», прокладаючи шлях новому життю…
Про його благородну справу розповідає Nikopolnews із посиланням на фб-сторінку Тетяни Зюби
Чоловік живе у Червоногригорівці НІкопольского району.
Мешканець Нікопольщини знайшов свою “зброю”
У прифронтовій Червоногригорівці ранок зазвичай починається не з кави, а з відлуння канонади за річкою, – зазначає авторка допису.
Але, – каже вона, – для Григорія Григоровича Лузана це не привід сидіти, склавши руки. Поки горизонт здригається від чергових «виходів», він бере лопату, відерце з водою і виходить на пустирі та узбіччя рідного селища.
З самого початку року, коли земля ще тільки почала відтавати під несміливим весняним сонцем, Григорій Григорович розпочав свою тиху «зелену війну». Його зброя — тендітні пагінці, які він власноруч виплекав із насіння та живців у себе вдома. Кожен такий саджанець — це місяці терпіння, поливу та турботи під звуки тривог.
Григорович подарував 200 нових надій
Місцеві знають: якщо на вулиці видно постать Григоровича, значить, життя триває. На сьогодні з початку року він висадив уже понад 200 молоденьких дерев. Без жодної копійки допомоги, без жодних прохань про винагороду.
Навіщо він це робить? Усе просто: щоб люди, повертаючись з укриттів, бачили не лише вирви від снарядів, а й майбутній затишок.
Де бере сили? У самій землі. Григорій Григорович вірить, що кожне прийняте дерево «заземлює» тривогу і дає громаді дихати.
Краса є, навіть коли навколо важко
«Війна мине, а сад залишиться. Люди мають бачити красу, навіть коли навколо важко», — ніби кажуть його натруджені руки, дбайливо пригортаючи землю навколо чергового клена чи дубка.
Сьогодні ці деревця — ледь помітні прутики, що гойдаються на вітрі. Але завдяки наполегливості однієї людини, Червоногригорівка вже зараз стає зеленішою. Григорій Григорович Лузан не просто садить дерева — він вкорінює віру в те, що життя завжди перемагає руйнування.
Вас також може зацікавити Їхнє кохання народилося на Нікопольській станції: історія родини медиків Крепських з Нікополя
Ще новини Нікополя і області: Зранений, але живий: ранкова прогулянка Нікополем у березні 2026 року (фото)
