Президент досі не підписав ухвалений парламентом документ, хоча його прийняття було однією з податкових вимог міжнародних партнерів. Причиною затримки стала непрофільна правка, яка змінює правила фінансового моніторингу колишніх топпосадовців. Законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ Верховна Рада ухвалила 9 червня. 12 червня документ передали на підпис президенту Володимиру Зеленському, однак відтоді його статус на сайті парламенту не змінився.
Таким чином, нові правила для користувачів OLX, Glovo, Bolt, Uklon, Airbnb, Booking та інших платформ поки не набрали чинності. Саме податкові норми документа не стали головною причиною затримки. За даними "Економічної правди", закон заблокувала додана до другого читання правка щодо політично значущих осіб – PEP.
Про це виданню повідомили п'ять співрозмовників в уряді, Національному банку та Верховній Раді. Правка передбачає відповідальність для банків, які продовжують посилено перевіряти колишнього топпосадовця після завершення 12 місяців з моменту його звільнення. Для продовження такого моніторингу фінустанова повинна буде документально підтвердити "неприйнятно високий рівень ризику" клієнта.
Одночасно до переліку PEP пропонується додати керівників державних банків. Формальним автором правки є голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев, однак він заявив, що її текст розробляв комітет за підтримки Міністерства фінансів. Співрозмовники ЕП стверджують, що представники Євросоюзу попросили Зеленського не підписувати закон у нинішньому вигляді.
Європейських партнерів занепокоїло втручання у правила фінансового моніторингу PEP та відмінність формулювань від відповідної директиви ЄС. Ситуація виявилася парадоксальною: оподаткування доходів із цифрових платформ було вимогою МВФ та одним із кроків європейської інтеграції, але додані депутатами непрофільні положення тепер заважають завершити його ухвалення. МВФ очікує, що Україна запровадить оподаткування доходів із цифрових платформ і надасть податковій доступ до інформації про такі заробітки.
Цей захід входить до ширшого пакета постійних податкових змін, необхідних для збільшення доходів бюджету. Основна частина закону передбачає, що цифрові платформи звітуватимуть про доходи користувачів і самостійно утримуватимуть податки. За умови відкриття спеціального банківського рахунку ставка становитиме 10% замість загальних 23% – 18% ПДФО та 5% військового збору.
Доходи в межах еквівалента 2 тис. євро на рік не повинні оподатковуватися. Пільгову ставку можна буде застосовувати до доходу в розмірі до 834 мінімальних зарплат на рік. Із суми перевищення потрібно буде сплачувати податки за повною ставкою.
Для користувачів важливо, що до підписання та оприлюднення документа платформи не отримують статусу податкових агентів за новими правилами. Формально громадяни й надалі повинні самостійно декларувати такі доходи та сплачувати з них 23%, хоча податкова часто не має даних про заробітки на платформах. Подальші дії президента ускладнює те, що передбачений Конституцією 15-денний строк для підписання закону або застосування вето вже минув.
За Конституцією після завершення цього строку документ вважається схваленим і має бути офіційно оприлюднений. Серед можливих сценаріїв – підписання закону з подальшим скасуванням спірних положень, повернення документа парламенту або пошук компромісу з Євросоюзом. За даними ЕП, останній варіант наразі вважається основним, але позиція частини депутатів щодо пом'якшення перевірок PEP залишається жорсткою.
Співрозмовник видання, залучений до переговорів із ЄС, назвав кінцевим терміном для пошуку рішення кінець серпня. Подальша затримка може перетворити закон на чергове невиконане податкове зобов'язання України та створити ризики для отримання міжнародного фінансування. Джерела: Економічна правда, Верховна Рада України, Міжнародний валютний фонд
