Уряд має протягом двох років розділити основні напрями роботи "Укрзалізниці". Коліями, станціями та енергетичною інфраструктурою керуватиме окремий державний оператор, а пасажирські й вантажні перевезення отримають власні фінансові та управлінські моделі. Реформа передбачена законом про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту, який набув чинності на початку липня, пише "Економічна правда".
Мета змін – наблизити український ринок залізничних перевезень до правил Європейського Союзу та розмежувати відповідальність за інфраструктуру, рухомий склад і безпеку перевезень. Оператор інфраструктури управлятиме коліями, станціями, системами енергопостачання, сигналізації та організацією руху поїздів. Закон гарантує, що 100% його акцій залишатимуться у державній власності.
Перевізники відповідатимуть за локомотиви й вагони, підготовку персоналу, організацію пасажирських і вантажних рейсів та безпечну експлуатацію рухомого складу. Укрзалізниця вже розпочала внутрішній поділ. Пасажирський напрям працює через філії "Пасажирська компанія" та "Приміська пасажирська компанія".
У 2026-2027 роках планується завершити формування оператора інфраструктури "УЗ Інфра" та вантажного підрозділу "УЗ Карго". Єдиного універсального перевізника створювати не планують. Пасажирські та вантажні перевезення мають різних клієнтів, активи, джерела доходів і механізми фінансування, тому ними керуватимуть окремо.
На першому етапі йдеться про організаційне, фінансове та управлінське розмежування всередині "Укрзалізниці". Юридично окремі компанії можуть з'явитися пізніше – після створення необхідної нормативної бази та рішення держави як акціонера. В уряді та "Укрзалізниці" запевняють, що приватизація пасажирського, вантажного або інфраструктурного напрямів наразі не розглядається.
Водночас новий закон прямо закріплює державну власність лише на операторі інфраструктури та не містить аналогічної заборони для майбутніх перевізників. Теоретично після юридичного відокремлення вантажної або пасажирської компанії держава зможе залучити до її капіталу приватних інвесторів чи територіальні громади. Однак жодних рішень щодо такого сценарію поки не ухвалено.
Більш реалістичним найближчим кроком є допуск приватних перевізників до державної інфраструктури на рівних умовах. Європейські правила вимагають відкритого й недискримінаційного доступу до колій, але не зобов'язують країни продавати державні залізничні компанії."Укрзалізниця" також опрацьовує концесію вокзалів у Києві, Львові та Одесі, а також публічно-приватне партнерство у вантажних і мультимодальних проєктах. Стратегічні активи при цьому мають залишатися у власності держави.
Однією з головних проблем реформи стане фінансування пасажирських перевезень. Раніше їхні збитки покривалися переважно завдяки прибуткам від вантажного бізнесу, однак така модель кроссубсидування поступово вичерпала себе. За оцінками експертів, пасажир у середньому оплачує лише 30-35% собівартості квитка.
Решту витрат має компенсувати держава або місцеві бюджети через замовлення суспільно важливих перевезень. З 2026 року далекі та регіональні пасажирські рейси вже працюють за механізмом PSO. Бюджет компенсує різницю між собівартістю перевезень і регульованими тарифами.
Надалі цей механізм планують поширити і на приміські поїзди. Фінансовий стан самої "Укрзалізниці" залишається складним. У першому кварталі 2026 року компанія отримала 7,9 млрд грн чистого збитку, а річні втрати за різними прогнозами можуть становити від 13 млрд до 21,9 млрд грн.
Компанія розраховувала підвищити вантажні тарифи з 1 серпня на 30%, а для окремих перевезень – до 60%. Однак уряд поки не оприлюднив відповідного рішення. У Міністерстві фінансів оцінюють потреби залізниці для повноцінного переходу на європейську модель у 350-400 млрд грн на рік.
Це оцінка необхідного фінансування інфраструктури та перевезень, а не затверджені бюджетні видатки. У 2026 році держава планує спрямувати на підтримку УЗ 28,5 млрд грн. Окремо фінансуються придбання пасажирських вагонів, оновлення локомотивів, захист критичної інфраструктури та будівництво колії європейського стандарту.
Таким чином, найближчим результатом реформи має стати не приватизація "Укрзалізниці", а прозорий поділ її фінансів і функцій, бюджетне фінансування соціальних маршрутів та поступове відкриття ринку для конкурентних перевізників.
