За дев'ять місяців 2026 року в Україні зафіксували 1293 справи про банкрутство фізичних осіб. Це на 37% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Кількість таких проваджень зростає четвертий рік поспіль після скорочення у 2022 році.
Про це свідчать дані Верховного Суду, які проаналізував Опендатабот. За січень-вересень 2026 року кількість справ про неплатоспроможність уже перевищила показник за весь 2024 рік майже на 40%. Тоді було зафіксовано 927 справ.
Крім того, показник за дев'ять місяців поточного року майже зрівнявся з результатом усього 2025 року, коли в таких справах фігурували 1348 українців. Після початку повномасштабного вторгнення кількість проваджень спочатку скоротилася: з 496 у 2021 році до 374 у 2022-му. Однак надалі спостерігалося стійке зростання – 576 справ у 2023 році, 927 у 2024-му та 1348 у 2025-му.
Загалом із 2021 року у відповідній статистиці зафіксовано 5014 справ про неплатоспроможність фізичних осіб. Більшість українців, які звертаються до процедури банкрутства, мають вік від 25 до 45 років. За дев'ять місяців 2026 року на цю вікову групу припадало 876 осіб, або майже 68% усіх випадків.
Ще 304 заявники були старшими за 45 років, а 113 – молодшими за 25 років. Наймолодшій людині, яка фігурує у відповідній статистиці, виповнилося 20 років, найстаршій – 77. Цьогоріч серед заявників переважають жінки.
Їх налічувалося 685, або 53% від загальної кількості, тоді як чоловіків – 608. У 2025 році співвідношення було протилежним: на чоловіків припадав 51% випадків. Найбільше справ про неплатоспроможність розглядають суди Києва, Київської та Львівської областей.
У столиці за дев'ять місяців зафіксували 228 справ, на Київщині – 130, на Львівщині – 109. Разом на ці три регіони припадає понад третина всіх проваджень. Серед регіонів із помітною кількістю справ найбільше зростання зафіксували на Кіровоградщині: кількість проваджень збільшилася з 20 до 43, або на 115% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
На Київщині показник зріс майже на 86%, на Тернопільщині – на 64%, у Харківській області – приблизно на 59%, а в самому Києві – на 57%. Водночас у частині областей кількість справ скоротилася. На Вінниччині їх стало менше із 77 до 63, на Одещині – із 68 до 64, а на Миколаївщині – із 16 до 11.
Можливість офіційно пройти процедуру банкрутства фізичні особи отримали в Україні у жовтні 2019 року. Ініціювати відповідне судове провадження може лише сам боржник, а не його кредитори. Водночас відкриття справи не означає автоматичного визнання людини банкрутом або списання всіх її боргів.
У межах процедури частину заборгованості може знадобитися погасити, зокрема коштом продажу майна. При цьому окремі зобов'язання, наприклад борги за аліментами, не підлягають списанню. Крім того, протягом п'яти років після визнання банкрутом людина повинна повідомляти про цей факт перед оформленням кредитів і позик.
Повторне відкриття справи про неплатоспроможність у цей період обмежене, якщо борги не були повністю погашені. Отже, процедура банкрутства може бути способом врегулювання боргових зобов'язань, але передбачає юридичні та фінансові наслідки для боржника навіть після завершення судового розгляду. За матеріалами: Опендатабот
