МВФ вимагає від НБУ “посилення гнучкості курсу”: як це вплине на гривню

Минулого тижня представники Міжнародного валютного фонду (МВФ) та уряду України досягли домовленості про нову програму розширеного фінансування EFF. Угода розрахована на 48 місяців і передбачає надання Україні кредиту у розмірі 8,1 млрд доларів США. Ключовою умовою отримання коштів та стабілізації української економіки МВФ називає «посилення гнучкості валютного курсу» з боку Національного банку. Що ж таке «посилення гнучкості валютного курсу» і як це відіб'ється на національній валюті – гривні? «Курсова гнучкість» від НБУ До режиму «керованої курсової гнучкості» НБУ офіційно перейшов з 3 жовтня 2023 року, тобто понад два роки тому. Офіційний курс долара до гривні на той момент становив 36,5686 грн/долар. Готівковий долар тоді продавався за 38,20-38,50 грн, тобто на 2 гривні дорожче за офіційний курс НБУ. Впровадження режиму «курсової гнучкості» у варіанті Національного банку означало насправді жорстке керування курсом в ручному режимі з паралельною демонстрацією видимості «ринкового» курсу. Насправді ринком, як то кажуть, «і не пахло». А для того, щоб курс рухався у потрібному напрямку тоді, коли цього хотіли маніпулятори з Інститутської, 9, причому рухався з потрібною швидкістю, Нацбанку доводилося постійно проводити масивні валютні інтервенції, фактично забезпечуючи ринок необхідними сумами валюти. Якщо за весь 2023 рік НБУ продав за допомогою валютних інтервенцій 28,6 млрд доларів, то вже у 2024 році ця сума зросла до 34,8 млрд доларів, а за 11 місяців 2025 року вже склала майже 31,8 млрд доларів. При цьому в країну безперервно продовжувала надходити фінансова допомога, яка спочатку осідала в засіках НБУ, а потім продавалася на міжбанківському валютному ринку. До кінця 2025 року, більше ніж за 2 роки «керованої курсової гнучкості», офіційний курс долара США до гривні зріс всього на 15,6% і склав 42,2660 грн/долар. При цьому курс на готівковому ринку практично зрівнявся з безготівковим. Навіть відсотки за гривневими депозитами (не кажучи вже про вкладення в облігації внутрішньої держпозики) за цей час принесли українцям набагато більший дохід, ніж зберігання валюти в матрацах або на банківських депозитах. Що вимагає МВФ від Національного банку Угода між МВФ та Україною охоплює комплекс заходів фіскальної та грошово-кредитної політики, що лежать в основі програми, цілі якої включають підтримку макроекономічної стабільності, відновлення прийнятного рівня боргу та зовнішньої стійкості, боротьбу з корупцією та вдосконалення державного управління. Передбачається, що програма залучить масштабну зовнішню підтримку для покриття дефіциту фінансування України. В базовому сценарії загальний дефіцит фінансування оцінюється приблизно в 136,5 млрд доларів США на 2026-2029 роки. У 2026-2027 роках Україна зіткнеться з залишковим дефіцитом фінансування (з урахуванням наявних фінансових зобов'язань) у розмірі близько 63 млрд доларів США. Запускаючи чергову програму EFF, Міжнародний валютний фонд фактично дає сигнал іншим кредиторам: Україні можна і потрібно позичати гроші. Однак у МВФ не хочуть, щоб отримані кошти «розтринькувалися» на забезпечення такого ступеня стабільності національної валюти, якої в країні, що веде війну, просто не може бути. А отже, Національний банк має перейти від створення видимості «курсової гнучкості» до реалізації справжньої курсової гнучкості. Це означає відійти від жорсткого утримання курсу та дозволити гривні більше реагувати на ринкові реалії. Курс має стати своєрідною «подушкою безпеки», яка поглинатиме економічні шоки, замість того щоб НБУ витрачав дорогоцінні валютні резерви на штучне утримання курсу на одному рівні. Що тепер буде з гривнею Чи означає це, що з завтрашнього дня Національний банк припинить валютні інтервенції та відпустить гривню у «вільне плавання»? Анітрохи. Просто обсяги валютних інтервенцій мають скоротитися, а самі інтервенції стати більш точковими та адресними. Продавати по 3 млрд доларів на місяць стане набагато складніше (адже лише за минулий тиждень НБУ провів інтервенцій на 963,29 млн доларів США). Тим не менш, Нацбанк і надалі продовжуватиме згладжувати надмірні валютні коливання. Залишилося лише зрозуміти, які коливання в розумінні НБУ є «надмірними». Цілком можливо, що скоро ми все це дізнаємося. Наближається кінець 2025 року. Вже через пару тижнів почнуться виплати підрядним організаціям заборгованостей з бюджету. Усі ці кошти, разом із виторгом від Чорної П'ятниці та Кіберпонеділка, будуть спрямовані на конвертацію у тверду валюту. У Нацбанку з'явиться шанс продемонструвати МВФ справжню «курсову гнучкість», а ми зможемо зрозуміти, що тепер на нас усіх чекає.