Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт, який запроваджує окрему кримінальну відповідальність за передачу банківських рахунків, платіжних карток та доступу до них для використання у шахрайських схемах. За повторні дії або роботу у складі організованої групи може загрожувати до восьми років позбавлення волі. За законопроєкт №16013 проголосували 299 народних депутатів.
Документ був внесений президентом Володимиром Зеленським на початку вересня та визначений як невідкладний. Його мета – посилити захист коштів громадян від фінансового шахрайства та перекрити один із ключових інструментів шахрайських кол-центрів – так звані "дроп-рахунки". Йдеться про банківські рахунки, картки або доступ до них, які власники передають іншим особам для приймання, переказу або виведення грошей, отриманих у результаті шахрайства та інших злочинів.
Окреме покарання за передачу свого рахункуЗаконопроєкт пропонує доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 200-1, яка окремо регулюватиме передачу та обіг платіжних інструментів, що використовуються для злочинів. Передача платіжного інструменту, персональних даних для доступу до нього, а також надання доступу до банківського або платіжного рахунку чи електронного гаманця, якщо це робиться для вчинення іншими особами шахрайства або іншого кримінального правопорушення, каратиметься штрафом від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто відповідальність пропонують встановити безпосередньо і для власника рахунку, який свідомо передає його для використання у злочинній схемі.
Купівля та перепродаж рахунків каратимуться суворішеЗначно серйозніше покарання передбачене для тих, хто організовує обіг таких рахунків. Одержання, придбання, зберігання або інше набуття чужого платіжного інструменту чи даних доступу до нього, отримання доступу до чужого банківського рахунку або електронного гаманця, а також їх подальша передача чи збут з метою використання у шахрайстві пропонують карати штрафом від 3000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів. Альтернативою може бути обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до шести років.
Якщо такі дії вчиняються повторно або організованою групою, законопроєкт передбачає вже безальтернативне позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Посилять відповідальність і за викрадення доступу до рахунківЗаконопроєкт також суттєво переписує чинну статтю 200 Кримінального кодексу. Її пропонують поширити не лише на підроблені платіжні картки та документи, а й на платіжні інструкції, електронні гаманці, персональні дані для доступу та безпосередньо банківські й платіжні рахунки.
Зокрема, окремо передбачається відповідальність за викрадення, привласнення або отримання шляхом обману платіжних інструментів чи даних для доступу до них, а також за незаконне отримання доступу до банківського рахунку або електронного гаманця. За це пропонують встановити штраф від 5000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів, обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк. Якщо правопорушення вчиняється повторно або групою осіб за попередньою змовою, максимальне покарання може становити шість років позбавлення волі.
Законопроєкт став частиною наступу на шахрайські кол-центриІніціатива з'явилася на тлі посилення боротьби держави з шахрайськими кол-центрами та інфраструктурою, яка дозволяє їм приймати й легалізовувати викрадені у громадян гроші. На початку вересня Зеленський одночасно вніс до Верховної Ради два пов'язані законопроєкти. №16013 стосується "дропів", платіжних інструментів і банківських рахунків, а №16014 – посилення кримінальної відповідальності за організацію шахрайських кол-центрів та залучення людей до роботи в них. Таким чином, влада намагається одночасно вдарити по двох складових таких схем: безпосередньо по організаторах кол-центрів та по мережах банківських рахунків, через які проходять отримані від жертв гроші.
Проєкт №16013 також має наблизити українське кримінальне законодавство до Директиви ЄС 2019/713, яка встановлює правила боротьби з шахрайством і підробками, пов'язаними з безготівковими платіжними засобами. Після ухвалення законопроєкту в першому читанні його мають підготувати до другого читання. Лише після остаточного голосування Верховної Ради та підписання президентом запропоновані норми зможуть стати законом.
За матеріалами: Верховна Рада України
