Записи, опубліковані в “Новини України та світу”

23 травня начальник Дніпро ОВА Сергій Лисак відвідав батальйон на Донецькому напрямку.

23 травня найкращі лікарі Дніпропетровщини отримали грамоти Верховної Ради України. Вручив їх очільник обласної ради Микола Лукашук.

Польська влада посилює безпеку головного транзитного вузла для військової допомоги Україні через серію арештів цього тижня, що свідчить про занепокоєння щодо диверсійних операцій, підтримуваних РФ. Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Міністр внутрішніх справ Томаш Сємоняк підтвердив, що вживаються заходи для посилення безпеки навколо аеропорту Жешув-Ясьонка. Розташований менш ніж за 100 км від українського кордону, цей об'єкт обробляє до 90% західних вантажів, що прямують в Україну. Він також став основним пунктом зупинки для іноземних посадовців, які відвідують Київ.

"Ми маємо справу з іноземною державою, яка проводить ворожі і - військовою мовою - кінетичні дії на польській території. Нічого подібного раніше не було", - сказав Семоняк, не деталізуючи заходи безпеки в аеропорту.

Міністр заявив, що Польща бореться з безпрецедентним рівнем іноземного втручання після того, як прем'єр-міністр Дональд Туск оголосив про затримання 12 осіб в рамках боротьби з ймовірними актами саботажу, спрямованими з Росії. Йдеться про підпали, спроби підпалів, а також фізичні напади.
Роль аеропорту Жешув-Ясьонка в операціях, підтримуваних Кремлем, з'ясувалася у квітні. Прокуратура заявила, що заарештувала підозрюваного чоловіка, якого звинувачують у сприянні змові з метою вбивства президента України Володимира Зеленського. Чоловік нібито був готовий збирати інформацію про безпеку аеропорту як частину плану.

На Синельниківщині затримали 34-річного чоловіка, який забив до смерті 66-річного чоловіка. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі.

22 травня у Покрові ВПО отримали гігієнічні набори від «Карітас». З початку війни цей фонд підтримує тих, хто вимушено покинув рідну домівку.

Країни "Великої сімки" сходяться на думці щодо плану США щодо використання заморожених російських активів. Цей крок забезпечить Україні життєво важливе фінансування на суму до 50 млрд доларів та допоможе захистити її від політичних зрушень з обох боків Атлантики. Про це повідомляє Bloomberg.
Чиновники, знайомі з ходом дискусій, кажуть, що уряди країн "Великої сімки" нині загалом підтримують пропозицію США використати майбутні доходи, отримані від 280 млрд доларів російського центрального банку, більшу частину яких заблоковано в Європі, для підтримки кредиту Києву.

Міністри фінансів країн "Великої сімки" обговорюють це питання під час зустрічі цього тижня у Стрезе, Італія, з метою узгодити низку варіантів для своїх лідерів для ухвалення остаточного рішення на зустрічі 13-15 червня.
У той час, як "Велика сімка" наближається до загальних питань угоди, багато важливих деталей все ще обговорюються і мають бути узгоджені, повідомили анонімні джерела агентства.
За їхніми словами, вони включають точний механізм кредиту, розмір суми, яка буде залучена авансом, і, що особливо важливо, те, як ризик розподілятиметься між сторонами, що беруть участь.
Потреби України
Проте серед країн "Великої сімки" є консенсус у тому, що Україні потрібно більше фінансування.
Оскільки війна не виявляє жодних ознак вщухання, а російський військовий наступ набирає сили, акцент змістився на забезпечення середньострокової допомоги Києву та подання потужного сигналу Москві про те, що союзники по "Великій сімці" готові підтримувати Україну стільки, скільки потрібно.

На карту поставлено не лише забезпечення того, щоб Україна могла продовжувати фінансувати свою оборону та обслуговувати свій борг, а й те, що вона зможе отримувати стійку фінансову підтримку у 2025 році.
ЄС окремо вже домовився надавати Україні двічі на рік прибуток від заморожених коштів у міру їхнього утворення. США прагнуть використати цей прибуток, щоб мати можливість надати Києву більше грошей уперед, а майбутні доходи покриють ці витрати. Очікується, що заморожені активи будуть приносити близько 5 млрд доларів на рік. Якщо "Велика сімка" дістане угоди, ця угода замінить ініціативу ЄС.
Перевагою авансового надходження доходів від активів буде забезпечення вигоди для України незалежно від політичної невизначеності навколо президентських виборів у США. Розбіжності у Вашингтоні вже ускладнили президентові Джо Байдену надання більшої допомоги Україні, а його суперник, колишній президент Дональд Трамп, висловив скептицизм щодо підтримки Києва.
Нагадаємо, учасники переговорів G7 вже кілька тижнів обговорюють, як найкраще використовувати російські активи на суму близько 300 млрд доларів, які були заморожені після вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року.
США сподіваються, що всі уряди Великої сімки візьмуть участь у наданні авансового кредиту Україні на 50 млрд доларів, але Вашингтон готовий взяти на себе весь кредит самостійно за умови гарантій ЄС, що активи РФ залишаться заморожені.

Україна 2023 року поставила на ринок Європейського Союзу 45,8 тис. тонн меду, що стало другим результатом і становило 28% всього імпорту цього продукту країнами блоку. Про це свідчать дані Євростату.
Згідно з повідомленням, найбільшим постачальником меду 2023 року став Китай із 60,2 тис. тонн і 37% частки ринку, третє місце належало Аргентині з 20,4 тис. тонн (12%), четверте - Мексиці з 10,7 тис. тонн (7%), п'яте - Кубі з 4,7 тис. тонн (3%).

Найбільшим імпортером меду 2023 року була Німеччина, яка імпортувала 41 тис. тонн меду з країн за межами ЄС, що становило 25% усього імпорту ЄС. Бельгія була другим за величиною імпортером - 31,4 тис. тонн (19%), далі йдуть Польща з 23,3 тис. тонн (14%), Іспанія з 15,7 тис. тонн (10%) і Франція з 7,7 тис. тонн (5%).
Нагадаємо, за два роки дії "коридорів солідарності" від ЄС українська економіка отримала до 50 мільярдів євро надходжень.
Український товарообіг за січень-квітень 2024 року становив 35,3 мільярда доларів, оподаткований імпорт становив 19 мільярдів доларів.

Пенсійний фонд України затвердив показник середньої заробітної плати за перший квартал 2024 року, який обліковується для розрахунку пенсії. Про це свідчать дані ПФУ.
За даними ПФУ, середня зарплата склала:

січень - 14 974,56 гривень
лютий - 15 267,60 гривень
березень - 15 433,98 гривень

Таким чином, у порівнянні з березнем 2023 року середня зарплата зросла на 15,0% (на 2 010,70 гривень). Офіційний рівень інфляції за рік становив 3,2%.
Слід зазначити, що дані ПФУ про зарплату для пенсії відрізняється від інформації Держстату про середню зарплату штатних працівників. За даними ПФУ, середня зарплата склала 14 308,46 гривень. За даними Держстату, зарплата у четвертому кварталі 2023 року досягла 19 231 гривень.
Держстат поки не оприлюднив дані в цілому за 2023 рік та за перший квартал 2024 року.

24 травня у Томаківці ВПО з дітьми до 7 років видадуть допомогу від благодійників з Німеччини.