Уряд Німеччини готовий підтримати план США щодо використання майбутніх доходів, отриманих від заморожених російських активів, які в основному застрягли в Європі, для підтримки допомоги Україні у розмірі 50 млрд доларів. Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначає агентство, згода Німеччини може стати вирішальним кроком, який наблизить Вашингтон та його союзників до забезпечення нового суттєвого пакету допомоги Києву та гарантування участі США незалежно від результатів листопадових виборів.
Представники США та ЄС кажуть, що пропозиція США набирає обертів, і, як очікується, домінуватиме у переговорах між міністрами фінансів та керуючими центральних банків країн "Великої сімки", які збираються у Стрезі, Італія, на свою щорічну зустріч, яка розпочинається 23 травня.
Але німецькі офіційні особи не чекають на будь-яку остаточну угоду до зустрічі лідерів "Великої сімки" 13-15 червня, а також не очікують, що її реалізація відбудеться до наступного року, сказали анонімні джерела.
На карту поставлено те, чи зможе український уряд залишатися фінансово життєздатним (фінансувати свою оборону та обслуговувати свій борг) до 2025 року, а також сигнал Москві про те, що підтримка Києва серед союзників щодо "Великої сімки" не слабшає.
Використання заморожених активів стало більш актуальним з огляду на невизначеність навколо виборів у США. Політичні розбіжності у Вашингтоні вже ускладнили президентові Джо Байдену надання більшої допомоги Україні, а його суперник, колишній президент Дональд Трамп, висловив скептицизм щодо підтримки України.
Російські активи
Країни "Великої сімки" заморозили активи російського центрального банку на суму близько 280 мільярдів доларів у відповідь на вторгнення в Україну у лютому 2022 року. Більшість цих активів зберігається в Європі в бельгійській кліринговій палаті Euroclear.
Упродовж кількох місяців США намагалися використати ці активи для допомоги Україні. Варіанти варіювалися від повної конфіскації та передачі грошей Україні до їхньої сек'юритизації для випуску облігацій або використання їх для забезпечення тієї чи іншої форми кредиту.
Пропозиції зустріли зі скептицизмом у низці європейських країн. Уряди на чолі з Францією та Німеччиною висловили занепокоєння щодо впливу таких кроків на фінансову стабільність та привабливість євро як резервну валюту, а також щодо їх законності.
За словами чиновників, остання пропозиція США була сприйнята більш позитивно в європейських столицях, включаючи Берлін, оскільки вона передбачає просте використання відсотків, що генеруються активами, без конфіскації основної суми боргу.
Країни ЄС уже погодилися використати цей потік доходів, оподатковуючи його майже по 100%, і переводити ці доходи в Україну двічі на рік. Угода G-7 замінить цю домовленість.
План США
Очікується, що активи приноситимуть близько 5 млрд євро на рік. Згідно з пропозицією, що обговорюється, "Велика сімка" оцінить, який дохід буде отриманий протягом певної кількості років, і заздалегідь надасть цю суму Україні.
Кінцевий розмір пакету допомоги залежатиме від тривалості умов погашення та того, як довго активи будуть іммобілізовані, але офіційні особи кажуть, що він може сягати 50 мільярдів доларів. Як і хто розпоряджатиметься цією сумою, деталі ще обговорюються, повідомили чиновники.
США сподіваються, що всі уряди "Великої сімки" - або принаймні частина групи - візьмуть участь у наданні авансового кредиту, але офіційні особи заявили, що Вашингтон готовий взяти на себе весь кредит самостійно, за умови наявності достатніх зобов'язань із ЄС, що активи залишаться іммобілізованими, а кредит погашено.
Довгострокова невизначеність
Якщо війна закінчиться і Росія погодиться сплатити відновлення України, це порушить питання про те, чи залишаться активи замороженими та які гарантії будуть надані для погашення кредиту.
Європейський центральний банк і держави-члени ЄС також стурбовані захистом Euroclear від будь-яких фінансових ризиків, наприклад, від російських судових позовів або можливих заходів у відповідь з боку Москви.
Крім того, якщо ЄС буде змушений виконати угоду як санкцію, йому, можливо, доведеться продовжувати своє рішення про заморожування активів кожні шість місяців, а ця процедура вимагає одностайності. Хоч це і малоймовірно, але це підвищує ризик того, що одна єдина країна ЄС може поставити під сумнів виплати за кредитами, заблокувавши подальше заморожування кредитів.
