Натисніть "Enter", щоб перейти до вмісту

Записи, опубліковані в “Новини України та світу”

Мінфін: Держборг у першому кварталі зріс, але ставки знижуються

Більшу частину боргу України становлять позики, отримані від міжнародних фінансових установ та урядів інших країн. Строки зростають, а ставки знижуються.
За даними Мінфіну, протягом I кварталу 2024 року обсяг боргу України збільшився на 5,7 млрд доларів до 151,1 млрд доларів в основному внаслідок збільшення довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів. Така динаміка прослідковується як протягом звітного кварталу, так і за останні декілька років.

З 2022 року станом на 31 березня 2024 року середньозважена вартість боргу скоротилася майже в 1,4 раза - з 7,79% до 5,57%, а середньозважена строковість збільшилася в 1,6 раза - з 6,27 років до 10,04 років.
В розрізі кредиторів левову частку державного та гарантованого боргу становлять:
пільгові позики, одержані від міжнародних фінансових організацій (МФО) та урядів іноземних держав - 53,8%, випущені цінні папери на внутрішньому ринку - 27,4%, випущені цінні папери на зовнішньому ринку - 16,0%, позики, одержані від комерційних банків, інших фінансових установ - 2,8%.
В розрізі валютної структури державного та гарантованого боргу часка євро - 33,2%, долари - 26,3%, гривні - 25,9%, СПЗ - 10,8%, а в інших валютах, зокрема у фунтах стерлінгів, канадських доларах та японських єнах - 3,8%.

Нацбанк заграє з експортерами

Минулого тижня аналітики порталу «Курс України» висловили припущення, що Національний банк спеціально опускає курс долара нижче, побоюючись різкого стрибка вгору після того, як оголошена валютна лібералізація запрацює на повну. Так і сталося.
Попит на міжбанківському валютному ринку почав зростати вже у вівторок 7 травня, а разом із ним почали зростати і котирування. Лише за 4 дні безготівковий долар подорожчав з 39,17 до 39,82 гривень на позиції «бід». У п'ятницю 10 травня НБУ, який до цього, за словами скарбників, мляво і неохоче продавав валюту, був змушений різко збільшити обсяг інтервенцій, і це відразу позначилося на курсі: за 4 години долар втратив у ціні 30 копійок. Таким чином, НБУ показав і те, що він ще спроможний контролювати ситуацію, і те, що все зростання долара (тобто ослаблення гривні) минулого тижня відбувалося з відома та мовчазного схвалення Нацбанку.

Чому ж долар знову зріс у ціні? Однією з явних причин є небажання НБУ надмірно витрачати золотовалютні резерви, які за останній місяць скоротилися на 1,36 млрд доларів і до 1 травня становили (за попередніми оцінками) 42,4 млрд доларів. У НБУ чудово розуміють, що кожного місяця країна не зможе отримувати по 9 млрд доларів одразу, як це було у березні. Отже, треба економити те, що є, дбайливо витрачаючи валюту лише в критичних ситуаціях.
Однак сказати, що НБУ став продавати суттєво менше, не можна. За період з 6 по 10 травня регулятор провів інтервенцій на загальну суму 533,56 млн доларів, що на 25 млн доларів більше, ніж тижнем раніше. Проте курс все одно виріс. Причина – все те ж зростання попиту в результаті валютних «ослаблень», що заробили. У НБУ передбачали, що так буде і навіть приблизно розрахували, на скільки зросте попит.
Загравання з експортерами У ситуації, коли з одного боку потрібно «гасити пожежу» попиту, а з іншого, доводиться економити, найправильнішим рішенням було стимулювати вітчизняних експортерів більш активно продавати валютну виручку. Експорт, який більше 1,5 років був змушений віддавати зароблене за штучно «замороженим» курсом, зараз перебуває у набагато вигіднішій ситуації, адже нинішній курс на міжбанку – реальний. Більше того, Нацбанк минулого тижня спеціально створив умови, коли експортери можуть продати валюту дорожче. І тільки коли курс безготівкового «американця» наблизився до небезпечної позначки 40 гривень, втрутився.
По суті, таким нехитрим способом НБУ заграє з експортерами, які щотижня реалізують на міжбанківському валютному ринку близько 600 млн доларів, стимулюючи їхнє бажання продавати валюту. Водночас, Національний банк чітко дає зрозуміти, що поки що не готовий відпустити гривню у «вільне падіння», тобто. дозволити офіційному курсу переступити планку 40 гривень. Отже, тим, кому потрібна гривня, варто поквапитися, поки ціна вища. Адже тому Нацбанку нічого не варто за 2 дні опустити долар на ті ж 50-60 копійок, просто вийшовши з масованими інтервенціями, задовольняючи всі заявки від покупців.

Що далі буде з курсом
Головне завдання НБУ зараз – спробувати сформувати баланс попиту-пропозиції, за якого йому не доведеться щодня продавати значні суми. Для цього формується певний діапазон коливань, в якому і рухатиметься курс на міжбанку. Верхня межа його знаходиться приблизно в районі 39,80-39,85 грн., нижня – 39,15-39,20 грн.
Коливання в межах 1,5% влаштують усіх: і імпортерів, які зможуть планувати витрати на товар, що ввозиться, і експортерів, яким не варто побоюватися, що завтра курс суттєво упустять, і доведеться віддавати валюту дешево. Цього тижня очікується сплата податків за 1 квартал 2024 року; для цього буде потрібна гривня, а отже, експортерам доведеться більше продавати, а імпортерам менше купувати. У таких умовах НБУ не важко буде втримати курс під контролем.
Що стосується готівкового курсу долара, тут «хвилі» ще слабші. Коливання в межах 39,70-40,00 гривень, з безперервними спробами піднятися вище за «сорок» - ось те, що ми побачимо найближчими днями. Проте розраховувати на сильне зміцнення гривні також не варто: НБУ не просто так узяв курс на «плавну девальвацію». Аукціони небаченої щедрості залишились у минулому.

За вміння передбачати хід боїв отримав позивний «Мольфар»: у Нікополі провели в останню путь Героя

Сьогодні у Нікополі провели в останню путь Героя. Він був досвідченим бійцем, ветераном АТО. А коли почалася повномасштабна війна, став на захист Батьківщини знову.

Підприємці отримали 36 млрд грн пільгових кредитів з початку року

З початку 2024 року підприємці за держпрограмою "Доступні кредити 5-7-9%" отримали більше 9 тис кредитів на загальну суму 35,9 млрд грн, з яких від державних банків – 6 666 кредитів на 18,03 млрд гривень. Про це заявили у міністерства фінансів.
За минулий тиждень за цією програмою підприємці отримали від банків 186 пільгових кредитів на загальну суму 0,79 млрд грн.

А загалом за час дії воєнного стану в Україні видано 53 212 кредитів на 213,2 млрд грн.
Станом на 13 марта найбільше таких кредитів банки видали на фінансування оборотного капіталу (60,58 млрд грн) та на антивоєнні цілі (57,36 млрд грн).
З початку дії програми підписано 88 034 кредитні договори на 302,9 млрд грн.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила закон, який відкриває можливість для підприємств оборонно-промислового комплексу мати доступ до програми дешевих кредитів "5-7-9". Очікується, що для виробників зброї відсоток пільгового буде 7% на інвестиції і 9% на обігові кошти. Максимальна сума кредиту: 500 млн гривень.
А раніше Кабінет Міністрів переглянув деякі параметри програми "Доступні кредити 5-7-9%", зокрема скорочення до 5 млн грн максимальної суми кредиту на фінансування оборотного капіталу.

Доходи Росії від нафти та газу зросли на понад 80% – Мінфін РФ

Енергетичні доходи бюджету Росії за чотири місяці 2024 року становили 4,157 трлн руб, що на 82% більше порівняно з аналогічним періодом у 2023 році. При цьому, в Мінфіні РФ повідомили, що використовували кошти "ФНД" для покриття нестачі. Про це заявили в міністерстві фінансів РФ.
У Мінфіні РФ зростання доходів пояснюють високими цінами на нафту, а також покриттям недостачі нафтогазових прибутків коштом "Фонду національного добробуту".

Як повідомляють у російському виданні "Комерсантъ", надходження оборотних податків, включно з ПДВ, за підсумками січня-квітня зросли на 25,4% до рівня минулого року. Мінфін РФ зазначає, що це "формує стійку базу для подальшого випереджального зростання доходів".
У квітні нафтогазові доходи федерального бюджету РФ третій місяць поспіль перевершили базовий рівень і склали 1,229 трлн руб. Рівень з цього року визначається з ціни відсікання нафти в 60 дол за барель, встановлений країнами Заходу як "стеля цін" - на квітень його визначив Мінфін РФ у 1,152 трлн руб.
Нагадаємо, російський енергетичний гігант "Газпром" зазнав рекордних збитків за останніх 25 років, але Кремль збирається ще більше обкласти податками одну з найбільших державних компаній.

У Дніпрі затримали 17-річного підлітка, який стріляв у сусіда біля будинку – поліція

У Дніпрі затримали 17-річного підлітка, який стріляв у сусіда та важко його поранив.

У Міненерго закликали готуватися до складної зими через обстріли РФ

Міністерство енергетики України закликає споживачів ощадливо споживати електроенергію з огляду на значні втрати генеруючих потужностей після ворожих обстрілів. Про це заявив міністр енергетики України Герман Галущенко в ефірі телемарафону.
Очільник Міненерго зазначив, що протягом останніх місяців українська енергосистема зазнала найбільших пошкоджень з часів початку повномасштабної війни з Росією.

"На сьогодні ми вже втратили близько 8 ГВт потужності в системі. Якби це відбулося в будь-якій іншій країні, був би вже тотальний блекаут. Ситуація складна. Але світло сьогодні є, система збалансована, і це – результат важкої праці енергетиків, які щоденно, цілодобово працюють над тим, щоб підтримати систему", - наголосив він.

Відповідаючи на запитання, чи будуть в умовах, що склалися, обмеження електропостачання споживачів, які були у 2022-2023 роках, міністр зазначив: "Буде складно втримати систему без обмежень, особливо взимку. Треба також враховувати, що ми нині фіксуємо ситуацію станом на зараз, а ситуацію до зими з урахуванням наступних обстрілів або їх впливу на систему важко передбачити. Але очевидно, що буде ще додатковий негативний вплив на систему. Тому ситуація буде складна".
Очільник Міненерго порадив всім споживачам готуватися до складної зими, водночас наголосив, що енергетики зроблять усе можливе, щоб вона пройшла стабільно, зокрема як зима 2023-2024 років.
Він зазначив, що труднощі з електропостачанням можуть бути і влітку. Водночас у цей період року балансувати систему допомагають потужності відновлюваних джерел енергії, зокрема сонячні електростанції.
Нагадаємо, через значні пошкодження енергоінфраструктури і нестачу електроенергії протягом доби планують обмежувати промислових споживачів.

Дві мережі АЗС у 2023 році недоплатили понад 180 млн грн податків – “А-95”

БРСМ та Avantage за 2023 рік недоплатили на двох 180 млн грн тільки на зарплатних податках. Загалом, автозаправні мережі-аутсайдери недоплатили понад 7 млрд грн на рік податків із зарплат. Про це повідомив директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн.
За його словами, у першому "вагоні" рейтингу - компанії, які у середньому платили до 25,4 тис. грн на місяць своїм працівникам.

"У другому "вагоні" їдуть хитрозроблені. За моїми розрахунками, тій же БРСМ необхідно доплачувати робітникам "живими" грошима 41 млн грн, Avantage - під 10 млн на місяць. Якщо "в білу", то треба було б заплатити біля 20 млн ПДФО та ЄСВ. Якщо виходити в кеш через необліковану готівку на АЗС та податкові ями, то втратиш максимум 5 млн. По року дуже суттєва "економія", тільки на дві зазначені мережі "наоптимізували" тільки на зарплатних податках понад 180 млн грн", - написав експерт.

За його даними, загалом друга пʼятірка зарплатного рейтингу недоплатила зарплатних податків трохи менш як 1 млрд грн - 990 млн.
"Якщо ж екстраполювати такі показники на решту ринку за виключенням першої п’ятірки, отримаємо понад 7 млрд грн на рік", - наголосив Куюн.

США в чотири рази підвищать тарифи на китайські електрокари – Bloomberg

Президент США Джо Байден підвищить тарифи на китайські електромобілі в чотири рази та різко підвищить збори для інших ключових галузей промисловості. Про це пише Bloomberg з посиланням на джерела.
Загальний тариф на китайські електромобілі зросте до 102,5% з 27,5%. Інші тарифи подвоюються або потроюються в цільових галузях, хоча обсяг залишається незрозумілим.

Адміністрація Байдена дала сигнал американській сонячній промисловості, що вона виключить деякі предмети, зокрема обладнання, що використовується для виготовлення компонентів сонячних панелей. Деякі виробники обладнання прагнуть цього зрушення, адже нинішні збори "підривають мету Байдена боротися з ланцюгами постачання чистої енергії з Китаю".
Як пише агентство, Байден намагається розправитися з Китаєм і відрізнити себе від головного опонента – Дональда Трампа — чиї початкові мита Байден збирається значною мірою відновити, але який прагне більш масштабних підвищень.
"План Байдена щодо збільшення мит є здебільшого символічним, оскільки Китай не покладається на американських споживачів у цільових секторах. Багато років тому китайські електромобілі були заблоковані на ринку США через існуючі тарифи, тоді як фірми, що займаються сонячною енергією, здебільшого експортують до США з-за кордону, уникаючи подібних обмежень", – йдеться у матеріалі.

Білий дім відмовився коментувати тарифи. Про підвищення автотарифів у чотири рази вперше повідомила Wall Street Journal.

За словами джерел, Байден буде націлений на ключові сектори, зокрема на електромобілі, акумулятори, сонячні батареї, сталь і алюміній. Раніше він оголосив про тарифи на сталь і алюміній, які зростуть до 25% на деякі продукти, які зараз мають ставку 7,5% або взагалі не застосовуються.
Ставка EV має на меті захистити США від потенційної повені китайських автомобілів, яка може підірвати політично чутливий автомобільний сектор.
Водночас Дональд Трамп попередив, що китайські компанії намагатимуться виготовляти автомобілі в Мексиці, а потім уникати мит, доставляючи їх до США відповідно до Угоди між США, Мексикою та Канадою, яку Трамп погодив як президент.
Трамп заявив, що введе 200% мито на автомобілі китайського виробництва в Мексиці. "Я обкладу 200% податком кожну машину, яка надходить із цих заводів, а вони цього робити не будуть", – сказав він.
Трамп також пообіцяв запровадити 60% загального мита на всі китайські товари.