Записи, опубліковані в “Новини України та світу”

Газопровід "Північний потік-2" у Балтійському морі може знайти нове життя. Згідно з інформацією з урядових та промислових кіл, отриманої Handelsblatt, обговорюється використання ділянки газопроводу для імпорту "зеленого" водню з Фінляндії. Використання трубопроводу розглядається як варіант для налагодження імпорту "зеленого" водню з Фінляндії до Німеччини і прилеглі до Балтійського моря країни.Також є припущення про можливе транспортування природного газу з Росії після мирної угоди в Україні. Менш ніж за три тижні до парламентських виборів у Німеччині це питання викликає політичний дискомфорт для всіх основних партій. Офіційний Берлін наполягає, що жодних планів щодо відновлення Nord Stream 2 не існує.Однак, за даними Handelsblatt, уряд Німеччини не хоче залишати долю трубопроводу напризволяще. Крім того, на Берлін тисне нещодавнє судове рішення, яке змушує владу визначитися із майбутнім газопроводу."Північний потік-2" – розширення першого потоку, який Газпром запустив у 2011 році. Газопровід протяжністю понад 1200 км ішов дном Балтійського моря в обхід транзитних держав – України, Білорусі, Польщі й інших країн Східної Європи та Балтії. Компанія Nord Stream 2 AG на 100% належить Газпрому, вона була оператором газопроводу "Північний потік-2".До повномасштабної російсько-української війни партнерами Газпрому у проєкті виступали п'ять енергетичних гігантів Європи: британська Shell, австрійська OMV, французька Engie та німецькі Uniper і Wintershall. Партнери фінансували будівництво газопроводу 50% на 50%. Загальна вартість газопроводу оцінюється у 10 млрд євро.У вересні 2022 року трубопровід "Північний потік-2" був частково пошкоджений і так і не був введений у комерційну експлуатацію.У першому Північному потоці були пошкоджені обидві труби. На момент вибухів трубопровід був заповнений газом, що через отвір потрапив у море.22 лютого 2022 року уряд Німеччини оголосив про рішення зупинити сертифікацію "Північного потоку-2" у відповідь на російську агресію проти України – визнання "республіками" захоплених Росією територій Донбасу. Після нападу на Україну проєкт остаточно заморозили.

У лютому 2025 року внесок до пенсійної системи має бути не менше 1760 гривень. Тільки в такому разі до страхового стажу буде зараховано один повний місяць для майбутньої пенсії.Про це повідомляє прес-служба Пенсійного фонду України (ПФУ).Як зазначили в ПФУ, мінімальний страховий внесок - сума, яка визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску (22%).Тобто, щоб до страхового стажу було зараховано один повний місяць, має бути сплачено не менше 1 760 гривень (22% х 8 000 гривень, де 8 000 гривень - розмір мінімальної заробітної плати).Таким чином, один місяць страхового стажу в лютому коштуватиме 1760 гривень.Мінімальна зарплатаДержавний бюджет на 2025 рік не передбачає підвищення мінімальної зарплати. Тому така сума залишиться до кінця року. Уряд не планує підвищувати цю цифру і в 2026-2027 рокахОднак Національний банк України допускає підвищення мінімальної зарплати. НБУ очікує, що середня мінімальна зарплата у 2026 році зросте з 8000 гривень до 8370 гривень, а у 2027 році - до 8950 гривень.Сплата внесківЯк зазначили в ПФУ, громадянам, які планують у 2025 році продовжувати сплату добровільних внесків до системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за спрощеним механізмом, через вебпортал ПФУ, не обов'язково укладати нові договори про добровільну сплату страхових внесків (в електронній формі), оскільки дію укладених раніше договорів пролонговано до 31 грудня 2025 року.ЄСВ для ФОПівУ 2025 році для ФОПів повернули обов'язкову сплату ЄСВ, яку з весни 2022 року зробили добровільною. Сплата єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду з січня вже не добровільна навіть за відсутності фактичного доходу.ФОПи повинні будуть платити 1760 гривень щомісяця. Невиконання обов'язку зі сплати ЄСВ каратиметься штрафом у розмірі 20% від суми недоплати і нарахуванням пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.Також у разі несплати єдиного соціального внеску не нараховуватиметься страховий стаж, що впливає на призначення пенсії та соціальних виплат.

У США Управління служб загального призначення (GSA) оголосило про плани продати половину федеральної власності, якою воно керує — цей крок, схоже, вписується в плани президента Трампа щодо скорочення федеральної робочої сили. Про це йдеться в матеріалі Newsweek. Згідно з даними GSA, наразі установа володіє або орендує понад 8800 одиниць майна, обслуговує понад 34 млн квадратних метрів робочих площ для 1,1 млн федеральних службовців і забезпечує збереження понад 500 історичних об'єктів.Як зазначає Newsweek, скорочення розмірів федеральної власності, схоже, суперечить нещодавньому наказу Трампа про те, що федеральні службовці мають відмовитися від віддаленої роботи і повернутися в офіс «щойно це стане можливим».20 січня президент США розіслав службову записку, в якій доручив керівникам усіх департаментів і агентств виконавчої влади «вжити всіх необхідних кроків для припинення віддаленої роботи і зобов’язати співробітників повернутися на роботу особисто у свої відповідні місця служби на постійній основі».Однак, як пише видання, плани GSA з розпродажу половини федеральної власності, ймовірно, змусять федеральних службовців замислитися над тим, чи буде в них узагалі робоче офісне місце, куди вони зможуть повернутися.Колишній співробітник GSA на умовах анонімності розповів у коментарі Federal News Network, що негативно оцінив такі ініціативи Трампа.«Це прерогатива президента — встановлювати бюджети, стежити за тим, щоб уряд функціонував так, як вони хочуть. Я не намагаюся забрати це в адміністрації. Але прийти і просто провести масові звільнення, не розуміючи потенційних наслідків — у GSA працює критично важлива інфраструктура», - сказав він.

Міністерство оборони кодифікувало і допустило до використання у підрозділах Сил оборони України безпілотні авіаційні комплекси ZEUS і HADES українського виробництва. З посиланням на пресслужбу Міноборони. "Оборонне відомство кодифікувало і допустило до використання у підрозділах Збройних сил України безпілотні авіаційні комплекси ZEUS і HADES українського виробництва", — ідеться у повідомленні.Маневрені FPV-коптери цих комплексів мають рами різних розмірів. Завдяки налаштуванням двигунів та удосконаленій системі керування можуть наздоганяти та уражати техніку ворога, яка рухається на великій швидкості. Можуть уражати польові укріплення, бронетехніку та живу силу ворога. Літальні апарати маловразливі до впливу ворожих засобів радіоелектронної боротьби. Минулого року парк Сил оборони поповнили майже 30 зразків автомототехніки. Йдеться, зокрема, про квадроцикли, багі, транспортні засоби – амфібії тощо.

Рада національної безпеки і оборони України під головуванням президента Володимира Зеленського провела засідання, на якому розглянула низку економічних питань. Про це повідомляє сайт президента України. Окрема увага була присвячена фінансовій стійкості та дисципліні. Зокрема, президент доручив урегулювати дисбаланс імпорту та експорту."Слід створювати значно більше можливостей для виробництва в Україні, для підтримки всіх форм економічної діяльності в Україні. Так само, як ми вже заводимо іноземні інвестиції у виробництво зброї, урядовці повинні працювати й щодо інших галузей", – наголосив глава держави.Нагадаємо, наразі значну частину валютних витрат займає непродуктивний імпорт, стимульований штучно заниженим курсом. Наприклад, у 2024 р. в Україні було зареєстровано 69,6 тисячі нових легкових автомобілів, що на 14% більше, ніж у 2023 р. Згідно із дослідженням ДС, понад половина міжнародної допомоги – 19,1 млрд доларів пішло на потреби населення. Зокрема, 12,2 млрд доларів купили фізичні особи у вигляді готівкової та безготівкової валюти, переважно у банках (відзначимо, що банки цю валюту купують за гривню з резервів НБУ). Ще майже 7 млрд доларів пішли на розрахунки гривневими картками за кордоном та зняття готівки в іноземних банкоматах – це підтримка українців, які перебувають за межами нашої країни."Штучне утримання курсу гривні дозволяє населенню скуповувати валюту за вигідним курсом, але це пригнічує експорт, а бізнес стикається з обмеженнями у валютних операціях», - наголошувалось в статті.Як відомо, за даними НБУ, Україна в 2024 р. отримала значну міжнародну допомогу у вигляді грантів та кредитів, її обсяг становив 42 млрд доларів. До цієї суми слід додати ще 3,5 млрд доларів, залучених на внутрішньому ринку за допомогою ОВДП (облігації внутрішньої державної позики).

Аеропорт "Бориспіль" готовий відновити прийом та відправку пасажирських літаків протягом місяця з моменту відкриття повітряного простору в Україні. Також для цього потрібно буде отримати необхідні дозволи.Про це під час конференції Global Outlook: Enduring change, організованої Європейською бізнес-асоціацією, заявив генеральний директор аеропорту "Бориспіль" Олексій Дубревський."На сьогодні рівень готовності нашого летовища складає приблизно місяць для того, щоб з моменту прийняття такого рішення (відкриття повітряного простору - ред.) запустити рейси з аеропорту "Бориспіль", - сказав він.Гендиректор аеропорту додав, що авіакомпанії-власники літаків готові в короткі терміни відновити польоти в Україну."Вони вже знають, звідки їм взяти екіпажі, де взяти додаткові літаки, щоб забезпечити виконання рейсів", - прокоментував Дубревський.За його словами, авіакомпанії зможуть у місячний термін підготувати літаки для рейсів в Україну.Він додав, що аеропорт "Бориспіль" здатен забезпечити пасажиропотік обсягом 20 мільйонів осіб на рік.Ryanair може повернутися в УкраїнуНагадаємо, раніше гендиректор Ryanair Майкл О'Лірі розповів, що його компанія розробляє плани, які дадуть змогу відновити польоти в Україну впродовж кількох тижнів після завершення війни.Це відбувається на тлі того, що президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв про свій намір покласти край війні Росії проти України.

На кінець 2024 року державний та гарантований державою борг України становив 6,98 трлн грн, або 166,1 млрд дол. США. Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. За попередніми оцінками, державний борг України до очікуваного ВВП у 2024 році склав 87,9%. Протягом 2024 року сума державою боргу збільшилась у гривневому еквіваленті на 1,46 трлн грн (20,7 млрд дол. США). Зростання відбулось переважно внаслідок збільшення довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів, найбільше від ЄС. У 2024 році зберігалась тенденція на подовження строків держборгу та зниження його вартості. Зокрема, за 2022−2024 рр середньозважена вартість державного та гарантованого державою боргу України скоротилася в 1,5 раза — з 7,79% до 5,09%, а середньозважена строковість збільшилася у 2 рази — з 6,27 років до 12,26 років. В розрізі кредиторів левову частку держборгу становлять пільгові позики, одержані від міжнародних фінансових організацій (МФО) та урядів іноземних держав — 58%, випущені цінні папери на внутрішньому ринку (ОВДП) — 28%, випущені цінні папери на зовнішньому ринку — 12% та позики, одержані від комерційних банків, інших фінансових установ — 2%. В розрізі валютної структури державного та гарантованого боргу частка євро — 33%, дол. США — 27%, гривні - 25%, СПЗ — 11%, а в інших валютах, зокрема у фунтах стерлінгів, канадських доларах та японських єнах — 4%. «Додам від себе, що як для третього року повномасштабної війни показники боргового навантаження залишаються помірними, що в тому числі забезпечується пільговим фінансуванням від партнерів, реструктуризацію частини зовнішнього держборгу», — наголосив Гетманцев.«У 2025 році зростання державного боргу продовжиться. Утім особливістю цього приросту буде те, що його левову частку становитимуть так звані умовні зобов’язання. Мова про угоди з Європейським Союзом, іноземними державами, фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок джерел інших, ніж Державний бюджет України, в тому числі за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів російської федерації. Наразі Мінфін почав окремо обліковувати ці операції, запустивши реєстр правочинів з умовними зобов’язаннями», - зазначив він. Інфографіка: t.me/getmantsevdanil Як повідомлялося, директорка-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що у 2024 році Україна потребуватиме на $3 млрд більше зовнішньої фінансової допомоги, ніж прогнозувалося раніше. Згідно з розрахунками МВФ, у 2024-му держборг України збільшиться до 98,6% ВВП, а вже у 2025-му сягне значення у 100,7% ВВП. Проте на наступні роки, починаючи з 2026-го, МВФ прогнозує поступове зниження держборгу — до 94,6% ВВП у 2028 році Загальний держборг України у 2021 році - до повномасштабного вторгнення РФ — становив 48,9% ВВП. У 2022 році цей показник зріс одразу до 78,5%.

Транзит російської нафти через трубопровідну систему України 2024 року скоротився на 15% до 11,5 млн тонн (230,3 тисяч барелів на добу). Про це повідомляє російське видання "Ведомости".За інформацією джерел, знайомих з даними міненерго Росії, на Угорщину припало 42% постачань, які торік були стабільними і становили 4,8 млн тонн. Експорт до Словаччини впав на 13% до 4 млн тонн, а поставки до Чехії скоротилися до 2,7 млн тонн.За підсумками 2024 року середня ціна російської нафти Urals для розрахунку податків оцінюється в 67,85 за барель. Таким чином, Москва заробляє 15,6 млн доларів на день або близько 5,7 млрд доларів на рік.Аналогічну суму (близько 5 млрд доларів) Росія отримувала за рахунок транзиту газу через Україну в країни Східної Європи. Однак Київ відмовився продовжувати контракт, який закінчився 1 січня 2025 року.Росія постачає нафту через Україну побудованим за радянських часів трубопроводом "Дружба", південна гілка якого з'єднує російські нафтові родовища з нафтопереробними заводами, контрольованими MOL, в Угорщині та Словаччині та PKN Orlen, у Чеській Республіці.У грудні 2024 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна змушена продовжувати транзит російської нафти відповідно до європейської енергетичної хартії. "Поки ми не можемо порушити угоду про асоціацію. У зв'язку з тим технічно компанія відповідно продовжує транзит за запитом європейської сторони. Але ми працюємо над тим, щоб накласти 100% санкцій на російські молекули", - додав він.

Навіть якщо повернуться усі українці, які виїхали у зв'язку з війною, депопуляцію в Україні є неминучою. Таку думку озвучила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень…