Записи, опубліковані в “Новини України та світу”

Україна повідомила Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) про наслідки нещодавньої масштабної атаки Росії. Серед іншого окупанти били по підстанціях, які є критично важливими для видачі потужності атомними блоками. З посиланням на заяву Міністерства енергетики України.
Міністр енергетики Герман Галущенко обговорив у Відні з генеральним директором Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаелем Гроссі необхідність продовження місій Агентства на всіх підстанціях, від яких залежить безпечна робота українських АЕС.
Міністр зокрема повідомив гендиректора МАГАТЕ про наслідки нещодавньої масштабної атаки Росії, ціллю якої, зокрема, були підстанції, які є критично важливими для видачі потужності атомними блоками.

"Попри раніше проведені місії МАГАТЕ і фіксацію експертами важливості функціонування підстанцій як гарантії ядерної та радіаційної безпеки атомних станцій в Україні, атаки лише посилюються. Ми повинні продовжувати моніторинг, щоб задокументувати наслідки цієї атаки й задля того, щоб уникнути таких атак у майбутньому", - зазначив Галущенко.

Натомість Гроссі запевнив, що Агентство готове найближчим часом організувати відповідні місії.
Сторони також обговорили ситуацію на окупованій Запорізькій АЕС, яка сьогодні ранком знову опинилася на межі блекауту через ворожий обстріл.
Зокрема Галущенко наголосив на необхідності негайного виконання резолюції МАГАТЕ про повернення Україні контролю над станцією.
Нагадаємо, що сьогодні, 21 листопада, через російський обстріл Запорізька АЕС вдруге за тиждень опинилась на межі блекауту.
До цього, ЗАЕС була на межі блекауту буквально 16 листопада.

Міністр оборони Норвегії Бйорн Арільд Ґрам у четвер оголосив про виділення Україні 500 мільйонів норвезьких крон (майже 43 мільйони євро) на розвиток її оборонної промисловості. Про це йдеться у пресрелізі на сайті норвезького уряду.
«Це фінансування буде спрямоване на оборонну промисловість України, щоб пришвидшити виробництво зброї та військової техніки», – сказав Ґрам під час зустрічі міністрів оборони Північних країн у Копенгагені, присвяченої російсько-українській війні та потребам України у підтримці.

Глава норвезького оборонного відомства зазначив, що Норвегія робить внесок із власних запасів і закуповує продукцію вітчизняної промисловості, однак цього недостатньо.

«Ми повинні посилити спроможність України виробляти більше, і ця підтримка допоможе цього досягти», – підкреслив він.

Як відомо, Данія у співпраці із Україною розробила модель фінансування закупівель безпосередньо в української оборонної промисловості. Також запроваджено процеси моніторингу та забезпечення підзвітності проєктів.
Ґрам пояснив, що внесок Норвегії у розмірі 500 мільйонів норвезьких крон буде частиною цієї домовленості, що дозволить норвезьким коштам негайно вплинути на ситуацію в Україні.

У п’ятницю 22 листопада енергетики застосовуватимуть графіки відключення світла з 6:00 до 22:00. З посиланням на пресслужбу НЕК "Укренерго".
Зазначається, що час застосування і обсяг обмежень будуть такими:
6:00 – 7:00 — одна черга відключень 7:00 – 18:00 — дві черги відключень 18:00 – 22:00 — одна черга відключень

Причина тимчасового запровадження обмежень — пошкодження енергообʼєктів під час масованої ракетно-дронової атаки 17 листопада.
В повідомленні нагадують, що протягом доби — обсяг застосування обмежень може бути змінений. Про це можна дізнатись на сайті чи офіційних сторінках свого обленерго.
У "Укренерго" просять не вмикати кілька потужних приладів одночасно, коли світло з’являється за графіком.

США запровадили санкції проти Газпромбанку, одного з небагатьох великих російських кредиторів, який ще не потрапив до чорного списку, з метою обмежити можливості Кремля фінансувати свої військові зусилля. Про це пише Financial Times.
Оголошений у четвер список фактично виключає державний "Газпромбанк", основний канал для російських платежів за енергоносії, та його шість міжнародних дочірніх компаній з глобальної фінансової системи.
За даними США, Росія використовувала "Газпромбанк" як канал для закупівлі військової техніки для війни в Україні, а також для виплат солдатам і компенсацій сім'ям загиблих у бойових діях.

Велика Британія та Канада запровадили санкції проти "Газпромбанку" в перші тижні війни у 2022 році.
Раніше США уникали наслідувати цей приклад, головним чином для того, щоб європейські країни могли продовжувати платити за постачання російського газу.
Санкції США закриють одне з небагатьох вікон, що залишилися в Росії для міжнародних банківських операцій, заборонивши Газпромбанку здійснювати операції в доларах.
США також запровадили санкції проти понад 50 невеликих російських банків і 40 реєстраторів цінних паперів, а також 15 технократів

Кувейтська нафтова корпорація (KPC) планує витратити близько 10 млрд динарів (33 млрд доларів) протягом п'яти років на нарощування потужностей з видобутку нафти, роблячи ставку на стійкий попит на десятиліття вперед. Про це пише Bloomberg.
Витрати KPC є частиною інвестиційної програми вартістю 20 мільярдів динарів, яка розпочалася у квітні і охоплює всі сфери - від розвідки та видобутку до нафтохімії. Підрозділ розвідки та видобутку державної компанії має на меті досягти потужності у 3,2 мільйона барелів на день наступного року, а до 2035 року - 4 мільйони барелів на день.

Кувейтський прогноз щодо попиту перегукується з думкою низки інших виробників і трейдерів, таких як TotalEnergies SE і Vitol Group. Проте Міжнародне енергетичне агентство, радник ключових країн-споживачів, заявило, що використання нафти припинить зростати до 2030 року, оскільки перехід на електромобілі та відновлювані джерела енергії набирає обертів.
Кувейт вже входить до десятки найбільших світових виробників, видобуваючи трохи менше 2,5 млн барелів на день. Це випереджає інших членів ОПЕК - Нігерію та Лівію.
Потенційною перешкодою для розширення видобутку є її квота в рамках ОПЕК+, яка становить близько 2,4 мільйона барелів на день. Група має розпочати серію щомісячних збільшень видобутку на початку наступного року, але вони будуть скромними.

Міністерство енергетики вивчає додаткові можливості заохочення імпорту електроенергії, де ключовими факторами є доступність електричної енергії та можливості перетину в потрібні години. Про це заявив заступник міністра енергетики Микола Колісник.
"Ми перебуваємо в діалозі з основними імпортерами та промисловими підприємствами для того, щоб максимально швидко реагувати на їх потреби. Важливо розуміти, яка модель економічно має бути більш доцільною та краще сприяти потужності імпорту", - підкреслив Колісник.

За його словами, окрім виключення підприємств із графіків відключення світла, що наразі є основним стимулом, міністерство розглядає питання доступності електричної енергії. Ключовими чинниками є ціна електроенергії та можливість перетину в оптимальні години.
Крім того, міністерство розглядає системну модель ринку, зокрема прайс-кепи та інші економічні чинники.

Китайська державна компанія планує запустити супутниковий сервіс, щоб конкурувати зі Starlink Ілона Маска в Бразилії, оскільки Пекін розширює свій вплив у Латинській Америці. Про це пише Financial Times.
Заява компанії SpaceSail, яка розробляє послуги високошвидкісного інтернету через низькоорбітальні супутники, була зроблена під час державного візиту президента Китаю Сі Цзіньпіна до Бразилії, де він підписав оновлене партнерство з президентом Луїсом Інасіу Лулою да Сілвою.

Угода відбулася після запеклої суперечки між Ілоном Маском, близьким союзником обраного президента США Дональда Трампа, і бразильською владою, яка цього року тимчасово заборонила X через ймовірну дезінформацію.
SpaceSail заявила, що домовилася з бразильською державною групою Telebrás про надання послуг супутникового зв'язку та широкосмугового інтернету на території Бразилії.
Компанії вивчатимуть попит у районах, не охоплених оптоволоконною інфраструктурою, з метою запуску послуги у 2026 році.
Бразилія намагається заохотити конкурентів компанії Starlink, яка контролює майже половину ринку супутникового інтернету в найбільшій країні Латинської Америки.
Компанія SpaceSail має амбітні плани щодо прискорення розгортання своїх супутників, маючи на меті досягти 15 тисяч космічних апаратів на низькій навколоземній орбіті до 2030 року.

У 2024 році 87% компаній-членів Європейської бізнес асоціації (ЄБА) підвищили зарплати своїм працівникам. У 2025 році це планують зробити 88% компаній. Про це свідчать дані опитування ЄБА.
За даними опитування, 36% компаній планують підвищення рівня заробітної плати, втім ще не визначились з розміром підвищення. Ще 16% ком паній планують підвищення заробітної плати на 5-10%, крім того, 24% - на 10-15%, а 11% - на 15-20%. Лише 1% компаній планують підвищення заробітної плати більше ніж на 20%.
У 2024 році 18% компаній здійснили підвищення заробітної плати на менше ніж 10%, ще 43% компаній підвищили заробітну плату на 10-15%. Крім того, 21% - на 15-20%, а 5% компаній - на більше ніж 20%.
У 2024 році 93% компаній відкривали нові вакансії, з яких 3% відкривали вакансії лише для внутрішніх кандидатів та колишніх працівників. При цьому 7% не відкривали нових вакансій.

У 2025 році 46% компаній планують розширення штату, 7% компаній планують скорочення чисельності штату і 47% не планують змін у чисельності працівників.
Більшість (71%) опитаних відчувають значний дефіцит кадрів, що на 3% нижче, порівняно з результатами попередньої хвилі. 25% відчувають частковий дефіцит, і лише 4% компаній не відчувають дефіциту кадрів.
Основними тенденціями на ринку праці у 2024 році за результатами опитування є:
Дефіцит робочої сили Вищий рівень очікувань заробітної плати кандидатів, ніж пропозиції бізнесу Мобілізація Відтік персоналу за кордон
Дослідження тривало у період з 7 жовтня до 10 листопада 2024 року та охоплювало період травень-жовтень 2024 року. У дослідженні взяли участь 216 фахівців зі сфери управління персоналом (39% керівники департаменту, 32% менеджери середньої ланки, 24% топ менеджмент, 5% молодший персонал).
Міністерство економіки прогнозує, що середньомісячна зарплата працівників (брутто) у 2024 році становитиме 20 581 гривню, а скоригована на інфляцію зросте 12,0%.
За прогнозом НБУ, реальна зарплата (з урахування інфляції) українців зросте на 14% та перевищить свій довоєнний рівень наприкінці поточного року.

У Росії перестав літати кожен другий літак Airbus A320/A321neo : із 66, що знаходяться в розпорядженні російських авіакомпаній, у повітря більше не піднімаються 34. Про це пише російський "Комерсант" з посиланням на джерела в авіагалузі.
Найбільш складна ситуація склалася у найбільшої приватної авіакомпанії Росії - S7. У неї не здійснюють польоти 31 з 39 літаків A320/A321neo віком від трьох до семи років. У "Аерофлоту" з дев'яти таких повітряних суден на обслуговуванні перебувають два.
Як пише видання, призупинення польотів сталося через складнощі з обслуговуванням американських двигунів Pratt & Whitney (P&W) та французьких Leap.

При цьому, близько половини лайнерів, що простоюють, можуть вже не повернутися до польотів. Так, ресурси двигунів більш ніж 20 лайнерів у парку S7 фактично вичерпані.
Крім того, P&W минулого року відкликав свої двигуни, через що авіакомпаніям довелося скорочувати рейси, а цього літа Airbus урізала плани поставок нових літаків через брак двигунів від цієї компанії та Leap.
Ситуація з французьким виробником вважається "менш критичною": його двигуни вимагають ремонту в середньому кожні 2–2,5 роки, тоді як у P&W — кожні півтора роки.
Джерела видання прогнозують, що без ремонту в Росії літаки A320/A321neo почнуть масово вибувати з експлуатації з 2026 року.
Нагадаємо, російські авіакомпанії можуть закрити з 1 січня 2025 року сотні внутрішніх рейсів через відсутність субсидій від держави.