Записи, опубліковані в “Новини України та світу”

Власники нафтобаз у Ростовській області РФ на тлі атак з боку України хочуть позбавитись цих активів. Кількість оголошень про продаж таких об'єктів значно збільшилася після того, як удар БпЛА спричинив багатоденну пожежу на нафтобазі в Пролетарську. Про це пише The Moscow Times з посиланням на місцеві медіа.
Одне з оголошень було розміщене у вівторок. Власник пропонує купити об'єкт у Волгодонську за 30 млн рублів ($327 тис.). Друга нафтобаза, виставлена на продаж, розташована в Азові та продається за 60 млн рублів. (18 червня українські безпілотники долетіли до сховища заводу "Азовпродукт", пожежу, що охопила резервуари з нафтопродуктами, гасили три дні на площі 3,2 тис. кв.м).

Ще одна база продається в Матвєєвому Кургані. Власник вирішив позбавитись її, попри те, що рік тому провів "капітальний ремонт усього обладнання" та будівель. Серед бонусів він називає те, що об'єкт має два пожежні резервуари та пожежну водойму. Вартість - 45 млн рублів.
Також в області намагаються продати два нафтопереробні заводи та нафтобазу, яка зараз не працює. В цих оголошеннях ціна не вказана.
Нагадаємо, у ніч проти 18 серпня дрони-камікадзе українського виробництва уразили нафтобазу "ФДКУ Комбінат «Кавказ" в районі Пролетарська Ростовської області РФ. Згадана нафтобаза працювала на ворожий ВПК та забезпечувала діяльність російських окупаційних військ.
Припинити пожежу на нафтобазі не вдається, попри залучення до її ліквідації авіації МНС, спеціальних потягів і понад 500 рятувальників, у тому числі із сусідніх регіонів. Станом на ранок четверга кількість постраждалих пожежників становила 49, двоє перебувають у реанімації.
Зранку п’ятниці зазначену нафтобазу, що палає шостий день, знову атакували дрони.

У Мінекономіки передбачають зростання ВВП до кінця 2024 року на 0,25 відсоткового пункту завдяки програмі "Національний кешбек". Про це заявила заступниця міністра економіки Надія Бігун під час презентації результатів дослідження "Ставлення українських споживачів до програми "Національний кешбек".
"Наші прогнози показують, що програма "Національний кешбек" може додати 0,25 відсоткового пункту до зростання ВВП до кінця року", - зазначила Бігун.

За її словами, результат залежить від рівня залученості населення, швидкості розгортання програми та її популярності серед споживачів.
"Програма "Національний кешбек" є частиною складової програми "Зроблено в Україні". Це велика програма в якій є багато ініціатив. На цей рік ми взагалі розраховували від всіх ініціатив цієї програми зростання на 1% ВВП", - сказала Бігун.

Нагадаємо, Кабінет міністрів 20 серпня 2024 року затвердив постанову про впровадження програми "Національний кешбек", яка передбачає повернення громадянам 10% від вартості придбаних українських товарів.
Кошти, отримані за програмою "Національний кешбек", можна буде витратити на оплату комунальних, медичних послуг, витратити на спорт, кіно, квитки на потяг або задонатити на ЗСУ.

До енергосистеми України під'єднали ще один блок на атомній станції на 1 гігават.
Про це повідомили у міністерстві енергетики.
"Сьогодні до енергосистеми було підключено атомний блок, який додасть 1000 МВт потужності та стабільності енергосистемі і дозволить не застосовувати обмеження енергопостачання для споживачів", – йдеться в повідомленні.

"Зараз достроково, але з дотриманням усіх безпекових норм вийшов з планового ремонту і обслуговування черговий атомний блок. Його підключення допоможе збалансувати енергосистему країни та уникнути обмежень електроенергії", — зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.

Верховний суд захистив інтереси державного Приватбанку та ухвалив залишити без задоволення скарги компаній колишніх власників.
Про це повідомляє пресслужба Приватбанку.
Верховний суд захистив інтереси державного ПриватБанку та ухвалив залишити без задоволення касаційні скарги компаній Монтана-Естейт та Інгосстрах і визнати недійсним договір позички, укладений між цими пов'язаними компаніями.
В повідомленні зазначають, що це рішення фактично поставило крапку у судовому розгляді, який тривав майже три роки, додають у Приватбанку.
Раніше у Центральному апеляційному господарському суді Приватбанк довів, що компанії Інгосстрах та Монтана-Естейт пов'язані між собою. Договір між компаніями, підписаний за чотири місяці до банкрутства Монтана-Естейт, передбачав надзвичайно високі відсоткові ставки — 400% річних і був визнаний недійсним.
Укладаючи таку угоду, сторони намагалися штучно збільшити борги Монтана-Естейт, а отже — неповернення боргів ПриватБанку.
У держбанку нагадують, що компанія Монтана-Естейт до 2021 року була відома як Приватофіс і створена колишнім менеджментом Приватбанку у 2005 році. Основним видом її діяльності було надання Приватбанку в оренду нерухомості, придбаної за кошти банку.
Повідомляється, що таким чином було придбано 255 об'єктів нерухомості, які напередодні банкрутства перейшли у власність компаній, пов'язаних з колишніми власниками. Після націоналізації Приватбанку компанія Приватофіс вийшла з банківської групи та залишилася під контролем осіб, пов'язаних із колишнім менеджментом.
Страхова компанія Інгосстрах фігурує у кримінальній справі щодо розтрати грошей Приватбанку напередодні його націоналізації.

Російським промисловим підприємствам у деяких галузях загрожує банкрутство через неможливість закуповувати критично важливу хімічну сировину за кордоном, у тому числі у "дружніх" країнах. Про це пише The Moscow Times з посиланням на лист, який направили до уряду 20 великих компаній РФ.
Лист надіслали представники автомобільної галузі, будівельні підприємства та виробники побутової техніки.
Через 14-й пакет санкцій Євросоюзу в Росію припинилися постачання поліметиленфенілізоціанатів (інша назва метилендіфенілдіізоціанат, МДІ), які використовуються у виробництві монтажних пін, герметиків, наливних підлог, труб, компонентів холодильників і автозапчастин.

За цим матеріалом економіка залежить від імпорту на 100%, йдеться в листі, направленому на ім'я голови російського Мінпромторгу Антона Аліханова.
Постачальники зі США, Європи та Японії припинили відвантаження, згодом до них приєднався Китай. Найбільший виробник МДІ з КНР Wanhua Chemical Group оголосив про повну зупинку поставок до Росії.
Водночас спроба домовитись із Саудівською Аравією успіхом не увінчалася, скаржаться промисловці: Sadara Chemical не підтвердила можливість відвантажень до Росії.
"Це рішення стало потрясінням для галузі, оскільки з урахуванням обмеженості складських запасів в учасників ринку та обмеженого терміну зберігання МДІ збереження цієї ситуації протягом кількох найближчих місяців спричинить ризики зупинки та банкрутства діючих виробництв", — йдеться у листі.

Виконавчий директор асоціації НАППАН (об'єднує виробників будівельних панелей в РФ) Олексій Горохов підтвердив, що "на ринку вже почалася паніка".
Справа в тому, що створити запаси МДІ неможливо технічно, оскільки він швидко розкладається, а наявних запасів вистачить лише на два місяці.
"Втрата від недопостачання цього компонента буде величезною. Його замінити в більшості сфер застосування нема чим. Зрештою, це робочі місця, це люди, які мають отримувати зарплату, але підприємства не зможуть її забезпечити", - зазначив Горохов.

Без МДІ неможливо виготовити піну, з якої робиться теплоізоляція, проте постраждають не лише будівельні компанії, а й, наприклад, виробники холодильників, попереджає Антон Гуськов, офіційний представник РАТЕК (асоціації торгових компаній та товаровиробників електропобутової та комп'ютерної техніки).
"У нас він (МДІ) не виробляється, а якщо і виробляється, то в незначних кількостях і в непридатній для побутової техніки якості", - нарікає Гуськов.