Записи, опубліковані в “Новини України та світу”

Націоналізований Миколаївський глиноземний завод, який до повномасштабної війни належав росіянину Олегу Дерипасці, поки що не може повноцінно відновити роботу. Про це заявив голова Фонду держмайна Віталій Коваль.
"Націоналізований завод перебуває в управлінні Фонду державного майна. Ми підтримуємо його робочий стан. Зараз його діяльність призупинена через блокування морських портів Миколаєва та ризики обстрілів. Ці обставини унеможливлюють його повноцінне функціонування зараз", – сказав Коваль.

Миколаївський завод – єдиний в Україні виробник глинозему.

Відновлення його роботи потрібне для відновлення виробництва алюмінію на Запорізькому алюмінієвому комбінаті, який зараз виставлений на приватизацію.
"Відновлення виробництва алюмінію, хоч і потребує значних інвестицій, є цілком реальним. Зрозуміло, що для повноцінного відновлення виробництва алюмінію необхідна стабільна сировинна база. Це передбачає створення вертикально інтегрованих ланцюгів постачання, включно з відновленням роботи Миколаївського глиноземного заводу та забезпеченням постачання бокситів з українських рудників", – сказав він.

Алюміній у чистому вигляді в природі не зустрічається. Його виробництво починається з видобування бокситів – алюмінієвої руди, в якій він зберігається у вигляді оксиду алюмінію. Боксити переробляють на глинозем, порошок сіро-білого кольору, на спеціальних заводах, таких як під Миколаєвом. Боксити для Миколаївського заводу імпортувалися з країн тропічного поясу – Гвінеї, Гаяни, Бразилії.Після цього глинозем відправляють на алюмінієві заводи, де з нього за допомогою електролізу отримують алюміній. Первинний алюміній відливають у зливки, які продають споживачам та використовують для виробництва сплавів для різних цілей.

Миколаївський глиноземний завод – одне з найбільших у Європі підприємств кольорової металургії. Дерипаска отримав контроль над підприємством на початку 2000‑х.
У 2016 році Україна ввела санкції проти компаній Олега Дерипаски – ОК "Русал" і пов'язаної з нею кіпрської Judson Trading Limited. Наступного року на Миколаївському глиноземному заводі повідомили, що Русал нібито продав МГЗ сировинному трейдеру Glencore (Швейцарія). Втім, у 2018 році стало відомо, що Дерипаска зберіг контроль над заводом.
1 березня 2022 року Русал заявив, що припинив виробництво на Миколаївському глиноземному заводі через війну. Раніше підприємство випускало 1,7 млн т глинозему на рік (близько 20% загального випуску глинозему Русалу), це був другий за розміром глиноземний актив компанії Дерипаски.
У лютому 2023 року Вищий антикорупційний суд постановив стягнути підприємство в дохід держави в межах санкцій проти Дерипаски, а з 20 березня 2024 року єдиним засновником підприємства став Фонд державного майна України.

Кількість відкритих кредитів готівкою в Україні зростає вже кілька років поспіль. Ми спробували дізнатися, для яких саме цілей найчастіше беруть кредити українці у 2024 році.
Більшість українців використовують кредитні кошти для певних великих чи відносно великих витрат, наприклад, для ремонту чи відновлення житла, купівлі техніки чи меблів, придбання чи ремонту автомобіля. Останнім часом також спостерігається активність купівель за кредитні кошти генераторів, зарядних станцій та сонячних батарей.
Зараз отримати позику можна доволі просто в режимі онлайн — в багатьох банках та небанківських установах доступе оформлення кредиту через Банк ID. Це сервіс, який дозволяє надавати цифрові копії документів онлайн за запитом іншої компанії, наприклад, мікрофінансової організації чи банку.
Як зазначають в українських банках, у сфері готівкового кредитування спостерігається досить виражена сезонність попиту, хоча відмінність з роками до повномасштабного вторгнення росії в України доволі помітна. Так, раніше активність позичальників стрімко зростала навесні — у березні та квітні, а вже до літа поступово знижувалася. Зараз же впродовж року динаміка залишається відносно стабільною. Разом з тим, як нещодавно повідомили в Нацбанку України, вже другий рік поспіль зменшується кількість непрацюючих кредитів. Тобто таких, за якими позичальник не має змоги виконувати свої кредитні зобовʼязання — своєчасно та у повному обсязі вносити обовʼязкові платежі.
Експерти повʼязують поступове зростання кількості виданих кредитів з певною стабілізацією економіки, а також покращення фінансового стану позичальників. Плюс зараз кредитні політики банків все частіше помʼякшуються, щоб стимулювати інтерес аудиторії.
Наразі більшість банків та небанківських фінансових установ очікують збільшення кількості виданих кредитів наприкінці літа та на початку осені, коли діти підуть до школи, а у батьків, відповідно, зʼявляться додаткові витрати. Наступним витком попиту на споживчі готівкові кредити можуть стати новорічні свята, коли рівень витрат громадян також суттєво зростає. Однак це буде залежати від багатьох зовнішніх обʼєктивних факторів, у тому числі ситуації з енергетикою.
Безсумнівно, можна стверджувати, що перед банками та іншими кредитними установами зараз стоїть завдання активніше залучати аудиторію, пропонуючи менші відсоткові ставки та загалом надаючи більш комфортні умови кредитування.
Олег Малютін, автор розділу Курс Finance

Запорізька АЕС знову опинилася на межі блекауту: російські обстріли пошкодили зовнішню повітряну лінію, через яку станція отримувала живлення від української енергосистеми для власних потреб. Про це йдеться в повідомленні "Енергоатому".
"22 серпня через російські обстріли сталося пошкодження зовнішньої повітряної лінії ПЛ-330кВ "Запорізька ТЕС – Феросплавна", - йдеться у повідомленні.

Наразі Запорізька АЕС з'єднана з українською енергосистемою лише однією лінією ПЛ-750кВ "Дніпровська". У разі її пошкодження може виникнути аварійна ситуація через втрату зовнішнього живлення насосів, що охолоджують активні зони реакторів і басейни витримки палива.
"Під "управлінням" російських загарбників, які перебувають на тимчасово окупованій ЗАЕС, постійно поглиблюється деградація на всіх напрямах експлуатації", - йдеться у повідомленні.
Крім того, відсутність кваліфікованого персоналу та перетворення станції на військову базу ускладнює безаварійну експлуатацію.
У пресслужбі наголосили, що Запорізька АЕС повинна невідкладно перейти під контроль України, а російські військові мають залишити станцію. Це єдиний шлях до відновлення ядерної та радіаційної безпеки в Європі.

Рівень споживання електрики у п'ятницю знизився через зменшення температури повітря.
Про це йдеться в повідомленні "Укренерго".
"Завдяки зниженню температури у західних, північних та центральних областях – рівень споживання знизився. Сьогодні, 23 серпня, станом на 9:30, він на 6,9% нижчий, ніж попередньої доби", – йдеться в повідомленні.

Вчора, 22 серпня, максимум споживання був зафіксований ввечері – він був на 3,8% нижчим, ніж у середу, 21 серпня.
У компанії закликали ощадливо споживати електрику у години максимального споживання – з 20:00 до 22:00.
Вчора, 22 серпня, на запит НЕК "Укренерго", Україна залучала аварійну допомогу з енергосистеми Словаччини.
Протягом доби запланований імпорт електрики з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Молдови загальним обсягом 19 010 МВт*год, з максимальною потужністю в окремі години до 1581 МВт.
Частково був знеструмлений 531 населений пункт. Через бойові дії є знеструмлення у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській, Миколаївській областях. З технічних причин знеструмлювались споживачі на Київщині та Дніпропетровщині.

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) за тиждень змінило раніше оголошену підозру, зменшивши суму нібито заволодіння коштами на 1,3 мільярди гривень.
Про це говорить коментар адвоката Олександра Лисака.
"Вже не вперше БЕБ відмовляється від змісту своїх підозр Ігорю Коломойському, змінюючи їх до невпізнаваності", - зазначає адвокат Олександр Лисак.

За його словами, така поведінка правоохоронців може свідчити про їхню невпевненість у власних доказах.
Адвокат також наголошує на тому, що між серпнем 2023 року та серпнем 2024 року БЕБ вже кілька разів змінювало формулювання підозр, кожного разу називаючи різні суми збитків.
"Спочатку йшлося про заволодіння 1 млрд гривень заводу "Нафтохімік Прикарпаття", пізніше - про 5,8 млрд "Приватбанку", ще пізніше - про 5,3 млрд "Приватбанку" та "Укрнафти", а на останньому етапі - про 4 млрд гривень", - додав він.

"У слідства немає жодного доказу, який би підтверджував, що хоча б одна витрачена гривня пішла на рахунок Ігоря Коломойського", - зазначив Лисак.

Також адвокат звертає увагу на те, що фінансова звітність Приватбанку за період з 2013 по 2023 рік, оприлюднена на початку травня 2024 року, жодним чином не відображає збитків, які б могли бути пов'язані з протиправними діями, у яких підозрюють Коломойського.
"Ми сподіваємося на справедливий розгляд справи в Європейському суді з прав людини", - резюмував Лисак.