Записи, опубліковані в “Новини України та світу”

Європейська комісія повторно запроваджує тарифні квоти на український мед, заявивши, що обсяги безмитного імпорту меду перевищили встановлений ліміт. З посиланням Euractiv.
Виконавча влада ЄС оголосила, що експорт меду з України досяг встановленого ліміту, що призвело до запровадження "екстреного гальма".
Максимальний обсяг імпорту для цього продукту на весь 2024 рік становить 44, 417 тис. т, що відповідає середньому обсягу з другої половини 2021 року до 2023 року. Але, за даними Єврокомісії, імпорт меду з України вже зараз перевищує ці обсяги.

Тож український мед з середи 21 серпня, що імпортується країнами Євросоюзу, підпадає під тарифні квоти Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС від 2016 року.
"Додатковий імпорт буде обкладатися митами в режимі найбільшого сприяння", - йдеться в пресрелізі.

Виконавча влада ЄС повідомила, що з 1 січня 2025 року по червень 2025 року до меду застосовуватиметься нова тарифна квота у розмірі 18,507 тис. т.

У середу 21 серпня графіки відключення світла застосовуватимуть з 16:00 до 24:00. З посиланням на пресслужбу НЕК "Укренерго".
Так, з 16:00 до 18:00 та з 22:00 до 24:00 буде застосовуватись одна черга відключень.

А з 18:00 до 22:00 будуть застосовуватись дві черги відключень одночасно. В інші години – без обмежень.

В Україну прибула місія ЄС для моніторингу виконання індикаторів Плану України за програмою Ukraine Facility.
Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.
Європейську делегацію очолила керівниця відділу економічної і секторальної політики Генерального директорату з питань сусідства та переговорів щодо розширення ЄС Марлен Розмарі Мадсен.
"Найближчі три дні відбуватимуться консультації з нашими європейськими колегами щодо статусу імплементації індикаторів Плану України за програмою Ukraine Facility від ЄС на третій та четвертий квартали цього року", - наголосив заступник міністра економіки Олексій Соболев.

Згідно з повідомленням, під час першої панельної дискусії голова європейської делегації Марлен Розмарі Мадсен високо оцінила організацію роботи з координації та моніторингу стану виконання реформ, а також заявила, що процес реалізації частини індикаторів відбувається із випередженням графіку.
Протягом 3 кварталу 2024 року Україна планує виконати 9 наступних індикаторів, що дозволить отримати €4 млрд у листопаді 2024 року, з яких €1,5 млрд складе грантове фінансування. Йдеться про наступні кроки:
Збільшення штату співробітників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Набрання чинності змінами до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо боротьби з корупцією Затвердження плану заходів з реалізації Стратегії повернення активів на 2023-2025 роки Затвердження комплексної Стратегії демографічного розвитку на період до 2040 року Ухвалення Плану заходів з дерегуляції Набрання чинності постановою Кабінету Міністрів про внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки Імплементація Закону про REMIT Ухвалення Закону України про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення Розроблення концептуальної записки, що визначає сферу відступів від правил ОВД та СЕО.
Нагадаємо:
Міністерство економіки України запустило дашборд, створений для моніторингу процесу реалізації Плану України за програмою Ukraine Facility від ЄС.

Імпортні товари для мешканців РФ можуть подорожчати як мінімум на 10% через проблеми з постачанням з Китаю. При цьому витрати російських імпортерів зростають ще сильніше, найчастіше вони сягають 30%. З посиланням на "Комерсант".

Проблеми виникли через нові вимоги компаній із КНР. Вони готові відправляти товар тільки в ту країну, з якої надійшов платіж.
«Російські компанії зараз часто відправляють гроші через посередників в інших державах, тому маршрут поставки стає складнішим. Це стосується не тільки санкційної продукції», — повідомляє видання.

При цьому ще в липні-2024 більшість китайських постачальників не цікавилися, чому товар, оплачений з Киргизії, йде безпосередньо в Росію. Тепер вони стали запитувати експортні декларації, щоб таких ситуацій не виникало. Імпортерам доводиться вирішувати цю проблему за допомогою нових ланок у ланцюжку поставок.

Є екзотичні локації, наприклад, Лаос. Частіше став фігурувати Іран, порти в якому використовують як проміжну ланку: товари надходять з Об'єднаних Арабських Еміратів, потім ідуть до Азербайджану й тільки потім на вантажівках — до Росії. І це тепер обов’язкова вимога багатьох китайських постачальників.
Китайські постачальники бояться вторинних санкцій з боку США і Заходу. Банки, в яких у них відкриті рахунки, вимагають експортні документи, що підтверджують вивезення товару за межі КНР, але не в Росію.
Причому у російських компаній виникли проблеми не тільки з підсанкційними товарами. У «чорних списках» фігурують товари подвійного призначення, під які потрапляє будь-яка складна електроніка на кшталт комп’ютерів, медичного обладнання та верстатів. Доходить до того, що постачальники не хочуть напряму відпускати навіть тканини, бо з них можна пошити форму для збройних сил країни-агресора.
У підсумку додаткові витрати російського бізнесу доходять до 30%.
Що стосується підсумкової вартості для споживачів країни-агресора, то вже у вересні низка товарів, наприклад, автомобілі подорожчають на 10%.