Записи, опубліковані в “Новини України та світу”

Рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалить рішення про виділення Україні чергового траншу на 2,2 млрд доларів на засіданні 28 червня.
Про це сказав міністр фінансів Сергій Марченко в ефірi телемарафону.
"Ми очікуємо успішного засідання "борду" 28 червня. Після цього ми отримаємо транш", - сказав він.

Марченко наголосив, що Україна вперше в програмах МВФ підійшла до четвертого перегляду. Раніше фонд припиняв фінансування до цього, оскільки зобов’язання не виконувалися.
Транш МВФ
Нагадаємо, місія Міжнародного валютного фонду, що працювала у Варшаві з 27 до 31 травня 2024 року, та українська влада досягли угоди на рівні персоналу щодо чергового траншу кредиту за програмою EFF.
Відповідну домовленість має схвалити Рада директорів МВФ. Після цього Україна отримає доступ до фінансування обсягом 1 669,82 млн СПЗ (близько 2,2 млрд доларів в еквіваленті).
Також було досягнуто домовленостей щодо оновленого комплексу заходів з економічної та фінансової політики, спрямованого на підтримку макроекономічної стабільності та просування економічних реформ, що виконуватимуться надалі.
Угода України з МВФ про програму EFF на 15,6 млрд доларів була схвалена в березні 2023 року. У межах програми вже отримано чотири транші загальним обсягом близько 5,4 млрд доларів, у тому числі на 880 млн доларів в березні. За програмою Україна також отримала політичні зобов'язання від партнерів про виділення 122 млрд доларів до 2027 року.

Ціни на українські єврооблігації, що обертаються на західних ринках, майже не відреагували на історичне рішення про використання на користь України 50 млрд доларів від заморожених російських активів. Про це свідчить динаміка цін на українські єврооблігації у терміналі Bloomberg, розповів фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Так, більшість суверенних єврооблігацій України продемонстрували незначне падіння у ціні — на 0,13-1,27%. Зокрема, ціна євробондів з погашенням у 2024 році наразі становить 31,32 цента за долар, а з погашенням у наступному році — 31,36 цента. Українські ВВП-варанти наразі торгуються за 51,88% від номіналу: за останню добу їхня вартість знизилася на 0,13%.

Натомість єврооблігації українських компаній відреагували зростанням на новини про рішення надати Україні 50 млрд доларів від заморожених російських активів. Так, єврооблігації Укрзалізниці з погашенням у 2026 році виросли на 0,43% (до 74,1% від номіналу), а з погашенням у 2028 році — на 1,1% (до 71,1%).
Курси єврооблігацій компанії Кернел з погашенням у 2024 та 2027 роках зросли на 0,12% та 0,1% відповідно.
Така різнопланова динаміка курсів євробондів, ймовірно, пов'язана з очікуваннями інвесторів щодо умов, на яких Україна отримає кошти від заморожених російських активів.
"Ринки не вірять, що отримають кращі умови реструктуризації завдяки новим грошам. Захід не дозволить витрачати їх на бондхолдерів", — вважає Демків.

Нагадаємо, що 13 червня лідери країн G7 погодилися надати Україні 50 млрд доларів у 2024-2025 роках. Джерелом цих коштів мають стати кредити країн "сімки", які погашатимуться за рахунок майбутніх доходів від заморожених російських активів.

Зазначимо, що наразі Україна перебуває у процесі переговорів із власниками зовнішнього комерційного боргу. Після початку великої війни власники українських євробондів погодилися заморозити виплати за цим боргом на 2 роки. Цей термін спливає у серпні 2024 року.
У разі, якщо Україна не досягне угоди з інвесторами про продовження замороження виплат за боргом, то протягом вересня-грудня уряду доведеться витратити понад 200 млрд грн на погашення та обслуговування єврооблігацій, свідчать розрахунки Міністерства фінансів.
У разі, якщо Україна не зможе обслуговувати цей борг, то її очікує дефолт.
Напередодні стало відомо, що група іноземних власників облігацій, включаючи BlackRock BLK і Pimco, планує тиснути на Україну, щоб поновити виплати відсотків по боргу вже наступного року.

Уряд Німеччини працює над тим, щоб запобігти набуттю чинності нових тарифів Європейського Союзу на китайські електромобілі - або принаймні пом'якшити їх, якщо повне скасування буде неможливим. Про це пише агентство Bloomberg.
Чиновники в Берліні оптимістично налаштовані на те, що ЄС зможе знайти рішення в ході прямих переговорів з Китаєм, сказав один зі співрозмовників агентства.

Найбільша економіка Європи стверджувала напередодні рішення, що ще є можливість домовитися з китайцями до того, як тарифи набудуть чинності 4 липня. Німецькі чиновники бачать можливості для маневру і вважають, що у них є союзники всередині блоку, сказав один із співрозмовників, підкресливши, що не тільки Китаю, але і ЄС доведеться рухатися до угоди.
Міністр економіки Німеччини Роберт Хабек заявив одразу після прийняття рішення, що "зараз є можливість спробувати й, сподіваюсь, досягти успіху в зупиненні" загрози ескалації тарифів.
Наступного тижня Хабек поїде до Китаю і планує обговорити це питання з тамтешніми урядовцями. Наприкінці квітня він уже заявляв, що рішення щодо тарифів проти Китаю не повинно бути автоматичним, а має ухвалюватися політиками.
Нагадаємо, з наступного місяця Європейський Союз запровадить додаткові мита на електромобілі з Китаю на рівні 38,1%, що призведе до ескалації глобальної торговельної війни та збільшення вартості продажу автомобілів в Європі для компаній від китайської BYD Co. до Tesla Inc.

За даними Національного банку України, частка непрацюючих кредитів (NPL) впродовж першого кварталу цього року знизилася до 36,1% й продовжує зменшуватися. Давайте разом проаналізуємо дану ситуацію. Це свідчить про зростання працюючого кредитного портфеля, розміри якого впродовж перших трьох місяців зросли на 3,1% — приблизно на 34,6 млрд грн.
Головні особливості кредитів з простроченням полягають у тому, що вони можуть частково збільшувати витрати для позичальника та мати негативний вплив на кредитну історію. Тому для самого позичальника краще спочатку розрахуватися з попереднім кредитом, а потім за необхідності брати інший. Або ж скористатися можливістю перекредитування, щоб перекрити заборгованість. Це також знижує показник непрацюючих кредитів в країні.
У повідомленні Нацбанку України зазначено:
«Вже третій квартал поспіль збільшується портфель чистих гривневих корпоративних кредитів, у тому числі поза межами державних програм. Спостерігається відновлення бізнес-активності, а також зростання попиту на гривневі кредити»
Нагадаємо, що до початку повномасштабної війни в Україні спостерігалося активне скорочення частки непрацюючих кредитів. Так, у 2018 році їхня частка складала 55%, а перед початком вторгнення росії — 22%. Однак на тлі бойових дій та погіршення економічної ситуації ця частка зросла — вже в серпні 2022 року вона становила 30%, а у вересні — 30,8%. На початку 2023 року частка NPL досягла 38,8%, але вже у другій половині року почала поступово знижуватися — до 37,7% у листопаді. При цьому загальна сума наданих банківськими установами кредитів зросла на більш як 12 млрд грн.
Зауважимо, що велика частка NPL (а вона в Україні досі велика) негативно впливає на всю банківську систему країни, адже банки через це недоотримують кошти та втрачають потенційні прибутки. Щоб забезпечувати власну діяльність вони змушені встановлювати більш жорсткі умови кредитування та збільшувати відсотки, перекриваючи таким чином збитки від непрацюючих кредитів. Для потенційних позичальників це також негативна тенденція, адже кількість вигідних кредитних пропозицій для них зменшується. Втім, якщо позитивна динаміка до зниження частки NPL збережеться, можна будувати відносно оптимістичні прогнози щодо розвитку кредитування в Україні. Навряд чи найближчим часом вдасться досягти показника NPL як перед повномасштабним вторгненням, але навіть поступове його зменшення — це вже добрий знак для економіки та банківської сфери України.
Анатолій Рубан, автор розділу Курс Finance

Державна інспекція енергетичного нагляду проводить інвентаризацію об'єктів критичної інфраструктури, за результатами якої складуть оновлений список об'єктів, які не підлягатимуть відключенням. Про це заявив голова інспекції Руслан Слободян.
"Держенергонагляд спільно з операторами системи розподілу та військово-цивільними адміністраціями здійснюють інвентаризацію підключень до електромереж об’єктів критично важливої інфраструктури. За результатами буде оновлено перелік об’єктів, які не підлягають знеструмленню", - сказав Слободян.

За його словами, це сприятиме більш справедливому розподілу електроенергії для споживачів, а завдання інвентаризації полягає в тому, щоб розвантажити лінії електропередачі, які живлять важливі об’єкти. При цьому споживачів, які можуть бути задіяні у графіках погодинних відключень, можна приєднати до інших ліній.
Нагадаємо, з 24 червня критична інфраструктура отримає пріоритет в електропостачанні, а решта електроенергії буде розподілена рівномірно між областями.

Лідери "Великої сімки" за результатами саміту в Італії пообіцяють посилити обмеження цін на російську нафту, задушити майбутні енергетичні проєкти Кремля та скоротити доходи Москви від металів. Про це повідомляє Bloomberg.
"Ми продовжимо чинити суттєвий тиск на доходи Росії від енергетики та інших сировинних товарів", - йдеться у проекті заяви, яка, як очікується, буде опублікована сьогодні.

Ціновий ліміт "Великої сімки" на російську нафту та нафтопродукти забороняє західним судновласникам, страховикам та посередникам надавати судна та послуги для вантажів, ціна яких перевищує порогові значення.

Хоча обмеження призвели до відмови від західного страхування та потреби в альтернативах, Москва змогла уникнути більшої частини наслідків, сформувавши флот танкерів, які працюють у юрисдикціях, що важко відстежуються, і звернувшись до незахідних постачальників послуг для доставки вантажів на нові ринки, такі як Індія.
США, Великобританія та ЄС нещодавно почали вводити санкції проти судів, які займаються цими постачаннями.
"Велика сімка" "вживе кроків, включаючи санкції та інноваційні правозастосовні заходи з використанням відповідних географічних регіонів, для боротьби з використанням Росією обманних альтернативних методів судноплавства для обходу наших санкцій за допомогою свого тіньового флоту", йдеться у заяві.
Лідери "Великої сімки" також пообіцяють зробити більше, щоб перешкоджати "розвитку майбутніх енергетичних проектів та порушення доступу до товарів та послуг, від яких залежать ці проекти", і продовжать скорочувати доходи Росії від металів.

Через негоду на ранок 14 червня знеструмлено три населених пункти на Сумщині. Ще 494 населених пункти залишаються без енергоживлення з інших причин.
Про це повідомили у пресслужбі "Укрнерего".
Крім цього, через бойові дії є нові знеструмлення у Дніпропетровській, Донецькій та Харківській областях.
Вночі, під час повітряної тривоги, дією захисту відключалась високовольтна повітряна лінія "Укренерго" в східному регіоні. Ремонтні бригади з'ясовують причини вимкнення.
Також під час повітряної тривоги в західному регіоні дією захисту відключалась повітряна лінія обленерго. Знеструмлювались промислові та побутові споживачі на Львівщині та Тернопільщині. До 6:00 енергоживлення всіх споживачів відновлено.
Протягом доби з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та молдови планується імпорт електроенергії – загальним обсягом 31 904 МВт*год. Експорт не передбачається.
Нагадаємо:
У пʼятницю, 14 червня, по всій Україні обленерго будуть застосовувати графіки погодинних відключень з 18:00 до 22:00.

Американська компанія The Coca-Cola Company, яка раніше покинула російський ринок, подала в Роспатент три заявки на реєстрацію товарних знаків. Йдеться про реєстрацію брендів: Coca-Cola, Sprite і Fanta. Про це пише російське видання "Ведомости".
Зареєстровані бренди належать до 32-го і 33-го класів Міжнародної класифікації товарів і послуг — напої безалкогольні та алкогольні, газована вода тощо.

Повідомляється, що наступник Coca-Cola в РФ російський бренд Добрий посів друге місце за обсягом продажів у Росії в рейтингу 50 найбільш продаваних товарів повсякденного попиту за період з січня по серпень 2023 року.
Цей крок, на думку російського видання, може свідчити про плани компанії незабаром повернутися на російський ринок.
The Coca-Cola Company оголосила про припинення роботи в РФ уже через два тижні після початку повномасштабного вторгнення в Україну — 8 березня 2022 року.
У червні 2022 року компанія підтвердила, що більше не буде виробляти і продавати Coca-Cola або продукцію інших своїх брендів у Росії.

Пентагон продовжив контракт із компанією SpaceX Ілона Маска на надання інтернет-послуг Starlink в Україні. Про це заявила прессекретарка Командування космічних систем США Бонні Пойндекстер.
Контракт діятиме ще шість місяців – до 30 листопада, його вартість склала 14,1 млн доларів.
"Контракт забезпечує доступ до супутників Starlink, обладнання та підтримки клієнтів на погоджених умовах", – сказала вона.

Зазначається, що це лише частина контрактів на 2,5 млрд доларів, які SpaceX виграла в рамках програми запуску військових супутників. SpaceX також бере участь у новому раунді торгів, конкуруючи з United Launch Alliance – спільним підприємством Lockheed Martin Corp. та Boeing Co.