Одразу після вторгнення Володимира Путіна до України австрійський банк Raiffeisen заявив, що розглядає можливість продажу свого бізнесу у Росії. Через 27 місяців підрозділ кредитора в країні працює досить успішно. Кількість його співробітників зросла майже до 10 тисяч, що на 7% більше, ніж 2022 року. Торік його прибуток досяг 1,8 млрд євро — більше, ніж будь-яка інша дочірня компанія банку, і потроїлася з 2021 року. Про це йдеться у матеріалі The Economist.
"Райффайзен" — один із десятка кредиторів, які Росія вважає "системно" важливими для своєї економіки. Банк також має значення для фінансів самого Кремля, оскільки минулого року він заплатив податок, еквівалентний пів мільярда доларів, пише видання.
Raiffeisen — найбільший західний банк у Росії, але не єдиний. Сукупний прибуток п'яти банків ЄС, який пов'язаний з найбільшими російськими операціями, зріс утричі й 2023 року становитиме майже 3 млрд євро. Успіх робить банки мішенню.
У травні Америка пригрозила обмежити доступ Raiffeisen до своєї фінансової системи через російські операції банку. Намагаючись заспокоїти критиків, 10 червня кредитор планує припинити доларові перекази з країни.
Росія, зі свого боку, може почати заарештовувати активи західних банків, які вона вважає "недружніми". Деякі європейські банки, такі як французький Société Générale, продали свої російські підрозділи на початку війни. Хоча ті, що залишилися, скоротили свій персонал лише на 3%, їхні портфелі значно зменшилися.
Тільки Raiffeisen зберігає значну частку активів у Росії — 15 % порівняно з 5 % у UniCredit, який посідає наступну сходинку. Але і він скоротив свій кредитний портфель на 58 % і перестав видавати нові кредити.
Чим же пояснюється тривале отримання прибутку? Одна з відповідей криється в різниці між мізерними процентними ставками, які банки платять вкладникам, і ставками російського Центрального банку. Остання становить 16 %, що майже вчетверо вище, ніж три роки тому.
Інша відповідь — технічна. У 2022 році, передбачаючи стрімкий наплив російських дефолтів, банки створили величезні резерви під втрати за кредитами. Коли очікуване падіння рівня безнадійних боргів не відбулося, ці резерви було списано, що сприяло зростанню прибутку, вказує експерт із рейтингового агентства Morningstar DBRS.
Крім того, санкції знищили більшість західних конкурентів. Як наслідок, європейські прихильники, зокрема Raiffeisen, опинилися у виграші. Після початку війни депозити австрійського кредитора різко зросли, попри те, що він тримав ставки на вкрай низькому рівні.
Це пояснюється тим, що російські вкладники воліють зберігати частину своїх коштів у західних банках на випадок, якщо вітчизняні обваляться. Кредитор також відіграє найважливішу роль у сприянні іноземним компаніям у переміщенні грошей у Росію та з неї: у лютому минулого року на його частку припала майже половина всіх платежів з рештою світу.
Проблема для європейських банків у Росії полягає в тому, що в них мало шляхів виходу. В ідеалі вони повинні продавати місцеві підрозділи іншим іноземним компаніям, але мало хто зацікавлений у придбанні такого складного з геополітичного погляду бізнесу.
Продаж місцевим жителям вимагає схвалення Путіна, і, з огляду на контекст, будь-які угоди навряд чи будуть укладені за справедливою ціною. Більшість недавніх спроб завершити продажі або затягнулися, або зазнали краху.
Таким чином, у європейських банків залишається останній варіант: продовжувати згортати свої російські портфелі. Але навіть це далеко не так просто, і не тільки через підвищену увагу з боку західних регуляторів.
У травні російський суд постановив заарештувати активи Commerzbank і Deutsche Bank, двох німецьких кредиторів, через їхню участь у газовому проєкті, який було скасовано. У рамках паралельного позову суд також заарештував активи італійського банку UniCredit.
Усе це означає, що велика ймовірність того, що багато західних підрозділів у Росії виявляться принаймні частково списаними. Європейським банкам доведеться заплатити високу репутаційну ціну, і розплата навряд чи буде виправдано.
