Нікопольські Новини

На війні загинув ще один мешканець Енергодара, працівник Запорізької АЕС.

Європейський союз остаточно схвалив продовження "торговельного безвізу" з Україною ще на рік.
Про це повідомляє Telegram прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля.
"ЄС остаточно схвалив "торговельний безвіз" для України. Це безмитна та безквотна торгівля ще на рік", - повідомив Шмигаль.

Він зазначив, що це є важливою підтримкою для українських виробників, експорту та економіки.
"Продовжуємо інтеграцію до ЄС в прискореному темпі", - додав прем'єр.

"Торговельний безвіз"
Нагадаємо, ЄС запровадив автономні заходи для торгівлі з Україною 4 червня 2022 року, щоб підтримати українських виробників та економіку в умовах, коли країна змушена оборонятися на тлі російської агресії.
У травні 2023 року Європарламент продовжив безмитну торгівлю з Україною ще на рік.

У Дніпрі 6-річна дівчинка втекла від батьків і каталася по проїзній частині на самокаті. Її помітили поліцейські.

Більшу частину боргу України становлять позики, отримані від міжнародних фінансових установ та урядів інших країн. Строки зростають, а ставки знижуються.
За даними Мінфіну, протягом I кварталу 2024 року обсяг боргу України збільшився на 5,7 млрд доларів до 151,1 млрд доларів в основному внаслідок збільшення довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів. Така динаміка прослідковується як протягом звітного кварталу, так і за останні декілька років.

З 2022 року станом на 31 березня 2024 року середньозважена вартість боргу скоротилася майже в 1,4 раза - з 7,79% до 5,57%, а середньозважена строковість збільшилася в 1,6 раза - з 6,27 років до 10,04 років.
В розрізі кредиторів левову частку державного та гарантованого боргу становлять:
пільгові позики, одержані від міжнародних фінансових організацій (МФО) та урядів іноземних держав - 53,8%, випущені цінні папери на внутрішньому ринку - 27,4%, випущені цінні папери на зовнішньому ринку - 16,0%, позики, одержані від комерційних банків, інших фінансових установ - 2,8%.
В розрізі валютної структури державного та гарантованого боргу часка євро - 33,2%, долари - 26,3%, гривні - 25,9%, СПЗ - 10,8%, а в інших валютах, зокрема у фунтах стерлінгів, канадських доларах та японських єнах - 3,8%.

Минулого тижня аналітики порталу «Курс України» висловили припущення, що Національний банк спеціально опускає курс долара нижче, побоюючись різкого стрибка вгору після того, як оголошена валютна лібералізація запрацює на повну. Так і сталося.
Попит на міжбанківському валютному ринку почав зростати вже у вівторок 7 травня, а разом із ним почали зростати і котирування. Лише за 4 дні безготівковий долар подорожчав з 39,17 до 39,82 гривень на позиції «бід». У п'ятницю 10 травня НБУ, який до цього, за словами скарбників, мляво і неохоче продавав валюту, був змушений різко збільшити обсяг інтервенцій, і це відразу позначилося на курсі: за 4 години долар втратив у ціні 30 копійок. Таким чином, НБУ показав і те, що він ще спроможний контролювати ситуацію, і те, що все зростання долара (тобто ослаблення гривні) минулого тижня відбувалося з відома та мовчазного схвалення Нацбанку.

Чому ж долар знову зріс у ціні? Однією з явних причин є небажання НБУ надмірно витрачати золотовалютні резерви, які за останній місяць скоротилися на 1,36 млрд доларів і до 1 травня становили (за попередніми оцінками) 42,4 млрд доларів. У НБУ чудово розуміють, що кожного місяця країна не зможе отримувати по 9 млрд доларів одразу, як це було у березні. Отже, треба економити те, що є, дбайливо витрачаючи валюту лише в критичних ситуаціях.
Однак сказати, що НБУ став продавати суттєво менше, не можна. За період з 6 по 10 травня регулятор провів інтервенцій на загальну суму 533,56 млн доларів, що на 25 млн доларів більше, ніж тижнем раніше. Проте курс все одно виріс. Причина – все те ж зростання попиту в результаті валютних «ослаблень», що заробили. У НБУ передбачали, що так буде і навіть приблизно розрахували, на скільки зросте попит.
Загравання з експортерами У ситуації, коли з одного боку потрібно «гасити пожежу» попиту, а з іншого, доводиться економити, найправильнішим рішенням було стимулювати вітчизняних експортерів більш активно продавати валютну виручку. Експорт, який більше 1,5 років був змушений віддавати зароблене за штучно «замороженим» курсом, зараз перебуває у набагато вигіднішій ситуації, адже нинішній курс на міжбанку – реальний. Більше того, Нацбанк минулого тижня спеціально створив умови, коли експортери можуть продати валюту дорожче. І тільки коли курс безготівкового «американця» наблизився до небезпечної позначки 40 гривень, втрутився.
По суті, таким нехитрим способом НБУ заграє з експортерами, які щотижня реалізують на міжбанківському валютному ринку близько 600 млн доларів, стимулюючи їхнє бажання продавати валюту. Водночас, Національний банк чітко дає зрозуміти, що поки що не готовий відпустити гривню у «вільне падіння», тобто. дозволити офіційному курсу переступити планку 40 гривень. Отже, тим, кому потрібна гривня, варто поквапитися, поки ціна вища. Адже тому Нацбанку нічого не варто за 2 дні опустити долар на ті ж 50-60 копійок, просто вийшовши з масованими інтервенціями, задовольняючи всі заявки від покупців.

Що далі буде з курсом
Головне завдання НБУ зараз – спробувати сформувати баланс попиту-пропозиції, за якого йому не доведеться щодня продавати значні суми. Для цього формується певний діапазон коливань, в якому і рухатиметься курс на міжбанку. Верхня межа його знаходиться приблизно в районі 39,80-39,85 грн., нижня – 39,15-39,20 грн.
Коливання в межах 1,5% влаштують усіх: і імпортерів, які зможуть планувати витрати на товар, що ввозиться, і експортерів, яким не варто побоюватися, що завтра курс суттєво упустять, і доведеться віддавати валюту дешево. Цього тижня очікується сплата податків за 1 квартал 2024 року; для цього буде потрібна гривня, а отже, експортерам доведеться більше продавати, а імпортерам менше купувати. У таких умовах НБУ не важко буде втримати курс під контролем.
Що стосується готівкового курсу долара, тут «хвилі» ще слабші. Коливання в межах 39,70-40,00 гривень, з безперервними спробами піднятися вище за «сорок» - ось те, що ми побачимо найближчими днями. Проте розраховувати на сильне зміцнення гривні також не варто: НБУ не просто так узяв курс на «плавну девальвацію». Аукціони небаченої щедрості залишились у минулому.

Сьогодні у Нікополі провели в останню путь Героя. Він був досвідченим бійцем, ветераном АТО. А коли почалася повномасштабна війна, став на захист Батьківщини знову.

З початку 2024 року підприємці за держпрограмою "Доступні кредити 5-7-9%" отримали більше 9 тис кредитів на загальну суму 35,9 млрд грн, з яких від державних банків – 6 666 кредитів на 18,03 млрд гривень. Про це заявили у міністерства фінансів.
За минулий тиждень за цією програмою підприємці отримали від банків 186 пільгових кредитів на загальну суму 0,79 млрд грн.

А загалом за час дії воєнного стану в Україні видано 53 212 кредитів на 213,2 млрд грн.
Станом на 13 марта найбільше таких кредитів банки видали на фінансування оборотного капіталу (60,58 млрд грн) та на антивоєнні цілі (57,36 млрд грн).
З початку дії програми підписано 88 034 кредитні договори на 302,9 млрд грн.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила закон, який відкриває можливість для підприємств оборонно-промислового комплексу мати доступ до програми дешевих кредитів "5-7-9". Очікується, що для виробників зброї відсоток пільгового буде 7% на інвестиції і 9% на обігові кошти. Максимальна сума кредиту: 500 млн гривень.
А раніше Кабінет Міністрів переглянув деякі параметри програми "Доступні кредити 5-7-9%", зокрема скорочення до 5 млн грн максимальної суми кредиту на фінансування оборотного капіталу.

Енергетичні доходи бюджету Росії за чотири місяці 2024 року становили 4,157 трлн руб, що на 82% більше порівняно з аналогічним періодом у 2023 році. При цьому, в Мінфіні РФ повідомили, що використовували кошти "ФНД" для покриття нестачі. Про це заявили в міністерстві фінансів РФ.
У Мінфіні РФ зростання доходів пояснюють високими цінами на нафту, а також покриттям недостачі нафтогазових прибутків коштом "Фонду національного добробуту".

Як повідомляють у російському виданні "Комерсантъ", надходження оборотних податків, включно з ПДВ, за підсумками січня-квітня зросли на 25,4% до рівня минулого року. Мінфін РФ зазначає, що це "формує стійку базу для подальшого випереджального зростання доходів".
У квітні нафтогазові доходи федерального бюджету РФ третій місяць поспіль перевершили базовий рівень і склали 1,229 трлн руб. Рівень з цього року визначається з ціни відсікання нафти в 60 дол за барель, встановлений країнами Заходу як "стеля цін" - на квітень його визначив Мінфін РФ у 1,152 трлн руб.
Нагадаємо, російський енергетичний гігант "Газпром" зазнав рекордних збитків за останніх 25 років, але Кремль збирається ще більше обкласти податками одну з найбільших державних компаній.

У Дніпрі затримали 17-річного підлітка, який стріляв у сусіда та важко його поранив.