Україна найближчим часом очікує надходження одразу кількох великих сум з-за кордону. 1,5 млрд євро як частину доходів від заморожених російських активів обіцяють виділити вже наступного тижня. Ще 1,9 млрд євро кредиту у липні очікується у рамках програми Ukraine Facility. І нарешті, 2,5 млрд доларів США Україна може отримати від Міжнародного валютного фонду в рамках програми розширеного фінансування Extended Fund Facility (EFF).
Здавалося б, надходження таких великих сум до українського бюджету неминуче призведе до зміцнення національної валюти, і ми побачимо зниження курсу долара до гривні хоча б рівня 40,00 гривень. Однак цього не відбувається. Чому гривня не може зміцнитись?
Насправді ситуація далеко не така райдужна, як може здатися на перший погляд. Нині діє відразу кілька факторів, що працюють проти гривні та її стійкості. Що це за фактори? Перший – той факт, що у червні Україні не вдалося домовитися з іноземними інвесторами щодо реструктуризації частини зовнішнього боргу. Річ у тім, що з 3 по 14 червня Україна проводила закриті зустрічі з представниками Комітету власників єврооблігацій, до складу якого входять великі інституційні та інші довгострокові інвестори, які мають близько 20% єврооблігацій України. Метою зустрічей було обговорення умов реструктуризації тринадцяти серій єврооблігацій України, яка має відбутися до 1 серпня 2024 року. Поки що інвесторів не зацікавили умови, запропоновані Україною. Переговори продовжаться, але якщо вони будуть невдалими, у серпні на країну чекає дефолт. Так, технічний дефолт переживали не раз, але тепер усе буде серйозно.
Другий – катастрофічний брак грошей у бюджеті, зокрема, на фінансування оборони. Війна триває, «з'їдаючи» не лише людські долі, а й мільярди гривень щодня. Фінансувати війну можна лише з держбюджету, а він не гумовий. Для того, щоб наповнити його за рахунок митних акцизів та зборів, Національний банк вже відпустив курс гривні і запустив процес «плавної девальвації». Але цього замало. І ось голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев анонсує майбутнє підвищення податків. Наприклад, хочуть підвищити військовий збір із 1,5 до 5%.
Третій – постійне безперервне навантаження на валютний ринок у вигляді зростаючого попиту на іноземну валюту, якої не вистачає. Минулого тижня НБУ продав за допомогою валютних інтервенцій 722,8 млн доларів. А лише з початку року обсяг проданої Нацбанком валюти перевищив 13,6 млрд доларів. Як наслідок, ми два місяці поспіль (за квітень та травень) спостерігаємо зниження розміру золотовалютних резервів. І, найімовірніше, зниження буде зафіксовано і за підсумками червня.
Що буде з доларом
У ситуації Національний банк примудряється підтримувати хоча б видиму стабільність курсу, за першої зручної можливості допомагаючи гривні вирости хоча б на кілька копійок. Так, минулого тижня котирування безготівкового долара на міжбанківському валютному ринку знижувалися до позначки 40,40 грн на позиції «бід» (купівля) та 40,48 грн на позиції «оффер» (продаж).
Але вже сьогодні долар зріс до 40,595/40,65 грн, повністю нівелювавши все досягнуте раніше. Після безготівковим робить різкі коливання і готівковий курс. Рівно тиждень тому, у понеділок, 17 червня, оптові обмінні пункти столиці продавали долар по 40,98-41,00 грн. До п'ятниці його ціна знизилася на 20 копійок, до 40,80 грн, а сьогодні знову пішла вгору і до обіду піднялася майже до 40,90 грн.
Як бачимо, сподіватися на дешевий долар у найближчій перспективі не варто. Національний банк зацікавлений у тому, щоб гривня дешевшала, але плавно і без різких стрибків. Щоб можна було хоча б приблизно спрогнозувати, який курс на нас чекає до кінця року. Для цього і буде використано частину валютних ресурсів, що надходять до країни. Решта піде на виплату боргів, що безперервно ростуть. До кінця червня, на думку аналітиків порталу «Курс України», курс долара коливатиметься в межах 40,70-41,30 грн. А вже у липні повільне зростання може продовжитися.
