Нікопольські Новини

Вночі 22 чевня на Дніпропетровщині сталася пожежа у садівничому товаривстві Новомосковського району. Там згоріла жінка. Про це повідомили у ДСНС, передає Nikopolnews. Займання двоповерхово будинку…

Ворог 5 разів атакував Нікополь та район вночі 22 червня. Загиблих і постраждалих немає. Повідомив очільник обласної ради Микола Лукашук і міський голова Олександр Саюк,…

Крім людських втрат, а також економічної шкоди, завданої війною Путіна в Україні, агресія РФ також потягнула за собою серйозні наслідки для глобальної економіки, ставши практично поворотним моментом, що впливатиме на світ у майбутньому. Про це йдеться в доповіді першої заступниці директора-розпорядника МВФ Гіти Гопінат.
«Війна стала поворотним моментом і для світової економіки. Вона посилила тиск фрагментації та призвела до збільшення витрат на оборону – в той час як країни впроваджують заходи для зміцнення своєї економічної та національної безпеки»,- зауважила представниця Фонду.

Вона зазначила, що такі заходи допомагають країнам адаптуватися до нової реальності конфліктів. Однак у порівнянні з десятиліттями прагнення до економічної ефективності, ці заходи «зроблять глобальну економіку більш схильною до шоків із вищим інфляційним тиском, зниженням потенційного зростання виробництва та нестабільністю державних фінансів».
Найбільших наслідків, звісно, зазнала сама Україна, зауважує Гопінат. Потужна глобальна підтримка та макроекономічна політика українського уряду і НБУ допомогли країні уникнути глибокої макроекономічної нестабільності та утримали інфляцію. Але попри це, економічна шкода є величезною: обсяг виробництва став на 25% нижчим за довоєнний рівень, а значна частина капіталу знищена війною.

«Потрібна постійна допомога. Конференція з відновлення України в Берліні (11-12 червня) щойно обговорювала шляхи, якими світ може допомогти, і МВФ продовжить відігравати свою роль», - зауважила Гопінат.

Тим часом, за її словами, війна РФ в України створила наслідки глобального масштабу, передусім для Європи та безпосередніх сусідів України в Центральній, Східній та Південно-Східній Європі.
По-перше, йдеться про інфляцію. Найбільше її відчули країни Європи, особливо залежні від природного газу з Росії. Коли постачання газу припинилося, ціни на енергоносії різко зросли, підвищили споживчі витрати та завдали серйозного удару по підприємствах і домогосподарствах. Збої в експорті зерна з України також сприяли інфляції на продовольство та посилили удар по споживачах.
По-друге, наслідки відчуло економічне зростання, особливо на тлі пандемії COVID-19, коли купівельна спроможність населення знизилася, а зростання інфляції змусило центробанки посилити монетарну політику.
По-третє, підвищилися видатки на оборону, які, ймовірно збільшуватимуться і далі – з урахуванням викликів національній безпеці.
«Прямі збитки, завдані війною Росії Україні, є величезними. Але при цьому легко недооцінити вплив конфлікту на геоекономічний ландшафт та глобальну економіку. Насправді, війна в Україні стала поворотним пунктом для глобальної економічної фрагментації», - заявила представниця МВФ.

Україна ймовірно отримає перший транш з доходів від заморожених російських активів до кінця літа. Його розмір складатиме 1,5 млрд євро (1,6 млрд доларів). З посиланням на європейського комісара із питань торгівлі Валдіса Домбровскіса.
Як нагадав Домбровскіс, у травні було погоджено використання доходів від заморожених російських активів на користь України.

"За нашими оцінками, цього року завдяки нашим заходам буде доступно до 3 мільярдів євро (3,21 млрд доларів), і ми очікуємо здійснити перший платіж у розмірі 1,5 мільярда євро до літніх канікул", - додав він.

Єврокомісар додав, що в першу чергу увага на використанні цих доходів буде зосереджена на військовій підтримці України.
"Ми працюємо на повну силу, щоб вже найближчим часом провести першу закупівлю", - наголосив Домбровскіс.

Сільгоспвиробники шести областей України розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур. З посиланням на пресслужбу Мінагрополітики.
Повідомляється, що збір урожаю вже триває у Вінницькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

Загалом намолочено 48,3 тис. тонн зерна нового врожаю:пшениці - 1,1 тис. тонн при врожайності 22,0 ц/га;ячменю - 39,9 тис. тонн при врожайності 29,8 ц/га;гороху - 7,3 тис. тонн при врожайності 22,0 ц/га.
"Лідером серед областей за показником урожайності є аграрії Вінниччини. Вони збирають по 30,5 ц з гектара. В той же час сільгосптоваровиробники Одещини лідирують за найбільшим обмолотом площ посівів - 11,8 тис. га", - йдеться в повідомленні.

Державні аудитори перевірили діяльність ДСП "Північна Пуща", яке перебуває у сфері управління Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ), і викрили низку серйозних порушень. З посиланням на дані Держаудитслужби.
Зокрема, встановлено, що на площі 29,4 га ДСП "Північна Пуща" проводилися суцільні "санітарні рубки" з порушенням законодавства, – без застосування процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД).

Як зазначають у пресслужбі, така експертиза можливих наслідків для екосистеми мала бути в обов’язковому порядку проведена перед початком робіт.
"Чистка" лісових насаджень привела до неправомірної рубки дерев, збитки від яких становили 4,7 млн грн", - повідомили в пресслужбі.

Проте, за інформацією аудиторів, на території одного з лісництв, що входить до ДСП "Північна Пуща", була виявлена більш масштабна неправомірна вирубка лісу. Зафіксовано вирубані вікові сосни, що, за попередньою оцінкою, завдало державі збитків на суму 114 млн грн.

Показник прямих іноземних інвестицій у Китаї знижується 12-й місяць поспіль і у травні становив 56,8 мільярда доларів. З посиланням на матеріал Bloomberg.
Падіння виявилось гіршим, ніж 27,9% у квітні, і продовжило серію зменшення, що почалася в червні 2023 року.
За перші п'ять місяців 2024 року вхідні прямі іноземні інвестиції в Китай впали на 28,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 56,8 мільярда доларів.

Міністерство торгівлі заявило, що прямі іноземні інвестиції впали в січні-травні переважно через високу базу порівняння.
Також влада активізувала зусилля із залучення іноземних інвестицій з початку 2024 року.
Керівництво Китаю прагне підвищити довіру іноземних інвесторів до країни після історичного спаду закордонних потоків на тлі занепокоєння щодо погіршення перспектив зростання.

Європейський союз надасть Україні 1,9 млрд євро вже наступного тижня. Допомогу передають у рамках програми на 50 млрд євро (Ukraine Facility). З посиланням на заяву віцепрезидента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса на пресконференції.
"Щодо Ukraine Facility: наступного тижня Україна має отримати 1,9 млрд євро у вигляді попереднього фінансування", - розповів Домбровскіс.

За його словами, наступні два транші можуть відбутися восени.
Нагадаємо, в ЄС затвердили програму Ukraine Facility, яка передбачає передачу Україні 50 млрд євро фінансової допомоги до 2027 року.
Програма також передбачає, що влада України має запроваджувати реформи для продовження отримання коштів.
Україна вже отримала кілька траншів у рамках програми. Ії розмір становив 4,5 млрд євро та 1,5 млрд євро.

Агенція оборонних закупівель Міністерства оборони стало найбільшим замовником безпілотників у системі Prozorro. З посиланням на пресслужбу Міноборони

З початку 2024 року на конкурентних торгах Агенція закупила дрони DJI Mavic 3E та 3T на 2,5 млрд грн. Це — понад 40% від загальної суми угод на дрони у конкурентних закупівлях на Prozorro.
Завдяки тендерам вдалося заощадити 187 млн ​​грн.

Під час закупівлі дронів Агенція використовує спеціальну рамкову угоду в системі Prozorro. Це дозволяє приховати чутливу інформацію про учасників тендеру, одночасно забезпечуючи можливість постачальникам пройти кваліфікацію та брати участь у торгах.
У середньому на закупівлях дронів DJI Mavic 3E та 3T змагалися по 4 учасники.
"Ми провели 94 тендери на невеликі партії "мавіків", і, за підсумками конкурентних торгів, постачальниками стали 18 компаній", – прокоментувала директорка Агенції оборонних закупівель Марина Безрукова.