У Покрові 19 і 20 червня на деяких вулицях не буде води. Мешканців просять зробити запас. Про це повідомили у міській раді, передає Nikopolnews. 18…
Нікопольські Новини
Європейський банк реконструкції та розвитку вивчає можливість збільшення підтримки, щоб допомогти Україні подолати критичну нестачу електроенергії у міру наближення третьої зими воєнного часу.
Про це заявила президент банку Оділь Рено-Бассо у інтерв'ю Bloomberg.
Російські атаки знищили 80% вугільних електростанцій та третину гідроелектростанцій, що змусило Україну запровадити масштабні відключення електроенергії для домогосподарств та підприємств. Центральний банк тричі скоротив вартість запозичень та погіршив прогноз зростання економіки частково через атаки на енергетичні підприємства.
Цього місяця ЄБРР виділив 300 млн євро на допомогу державним енергетичним компаніям у ремонті пошкоджених об'єктів та будівництві нових децентралізованих генеруючих потужностей. За словами президента лондонського кредитора, фінансування ще може збільшитись.
"Це свого роду початок, відправна точка, вона може бути вищою. Ми вивчаємо, як ми можемо надати підтримку та розвивати систему виробництва електроенергії", - сказала Рено-Бассо, зазначивши, що приватні компанії також можуть претендувати на фінансування.
За її словами, ЄБРР продовжуватиме надавати підтримку у розмірі від 1,5 до 2 млрд євро на рік на інфраструктуру, енергетичну безпеку, відновлення та модернізацію. Після того, як Росія перейшла від атак на енергетичні мережі до руйнування електростанцій, "бізнесу необхідно диверсифікувати постачання", сказала Рено-Бассо.
Економічні ризики можуть посилюватися мобілізаційною кампанією, яка покликана допомогти відобразити вторгнення Кремля.
"Підтримка економіки дуже важлива, оскільки вам потрібні податкові надходження, електрика, громадський транспорт та персонал, здатний це робити, - сказала Рено-Бассо. - Все це потрібно збалансувати".
Аналогічно, збереження програми Міжнародного валютного фонду "буде дуже важливим", і владі доведеться провести антикорупційні реформи відповідно до угоди, щоб забезпечити подальшу підтримку, крім виплати кредиту у розмірі 2,2 млрд доларів для покриття бюджету.
Наразі перспективи фінансування України до кінця цього року стабільні, оскільки закордонні партнери, швидше за все, виконають свої зобов'язання щодо підтримки країни, сказала Рено-Бассо.
"Але 2025 рік, особливо зима, буде непростим, - сказала вона. - Потрібно більше ясності щодо того, як покрити фінансовий дефіцит".
Нагадаємо, Національний банк поки що зберігає свій квітневий прогноз щодо обсягу дефіциту електроенергії в Україні. Очікується, що у 2024-2025 роках він буде на рівні 5%. Також НБУ прогнозує, що Україна збільшить комерційний імпорт електроенергії із ЄС.
17 червня військовим, що захищають Нікопольщину, передали ще одну партію РЕБ. Про це повідомив начальник РВА Євген Євтушенко, передає Nikopolnews. Як ми писали, минулого тижня,…
Міністр енергетики Герман Галущенко оголосив, що Україна нарешті включила в мережу газотурбінну мобільну електростанцію, яку США подарували ще в лютому 2023 року.
"Вона працює", – сказав міністр на засіданні комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг в понеділок, 17 червня.
Електростанцію, вироблену у США компанією General Electric, привезли до України ще в лютому 2023 року. Через затримку з надходженням необхідних компонентів її тестовий запуск відбувся на майданчику Енергоатому лише у жовтні 2023-го.
Встановлена потужність мобільної електростанції дорівнює 28 МВт.
Галущенко сказав, що "там цілий ряд аспектів з цією газотурбінною установкою був".
"Вона встановлена, вона функціонує і генерує електроенергію. І нам, щоб побудувати розподілену генерацію, додатково потрібне таке устаткування", – додав міністр.
Нагадаємо, наприкінці грудня 2022 року прем'єр Денис Шмигаль заявив, що Україна почала розгортати мережу газотурбінних та газопоршневих мініелектростанцій. Виробництво електроенергії на них коштує дорого, але вони хороші тим, що дуже швидко запускаються в роботу – до трьох хвилин.
Тоді ж президент Володимир Зеленський оголосив, що Україна бере курс на децентралізацію в енергетиці.
Газова генерація в Україні набуває популярності, але темпи її встановлення вкрай недостатні. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко на початку червня заявив, що в Україні досі не запустили жодну нову газотурбінну установку.
У Нікополі КП «Паркове господарство» запрошує на роботу. Наразі на підприємстві є вакантними 8 посад. Про це повідомили у міській раді, передає Nikopolnews. КП «Паркове…
У четвер 13 червня відбулося чергове засідання правління Національного банку України з питань монетарної політики, на якому було ухвалено рішення знизити облікову ставку ще на 0,5% до 13% річних з 14 червня. У НБУ раніше вже оголошували про свої плани опустити облікову ставку до 13%, проте передбачалося, що це буде зроблено в другій половині 2024 року.
Проте рішення було прийнято. Непрямим приводом для цього став низький показник інфляції в Україні, який у травні становив 3,3% річних (а у квітні, коли було попереднє засідання правління НБУ за обліковою ставкою – взагалі 3,2% річних). На Інститутській, 9 резонно вирішили «не різати хвіст собаки частинами», а відразу вийти на запланований показник. Добре при цьому розуміючи, як це позначиться на курсі.
Реакція була негайною. Того ж четверга, 13 червня, котирування на міжбанківському валютному ринку встановили черговий історичний максимум – 40,80 грн на позиції «бід». І Нацбанку довелося терміново гасити розпалену ними ж пожежу, «заливаючи» ринок валютними інтервенціями. Всього за період з 10 по 14 червня регулятор провів інтервенцій на загальну суму 898 млн доларів, що на 203 млн доларів більше, ніж тижнем раніше. Дії мали успіх: падіння гривні вдалося встановити. Однак таким чином було надіслано чіткого і недвозначного меседжу: гривня продовжить падіння, а Нацбанк лише стримуватиме його швидкість.
До якого рівня може зрости долар
У цій ситуації у всіх, хто цікавиться фінансами і валютою, виникає одне просте і закономірне питання: «До якого рівня може зрости долар? Де орієнтир? Якщо згадати, що на 1 січня 2024 року офіційний курс долара до гривні становив рівно 38,00 грн, а на 17 червня – 40,65 грн, проста лінійна апроксимація дасть нам курс на кінець року в районі 43 грн, якщо не вище.
Наступним орієнтиром може стати середньорічний курс долара, закладений у Бюджет-2024, на рівні 40,70 грн. Враховуючи, що перші п'ять місяців середній курс був значно нижчим за позначку 40, потенціал для зростання є і дуже суттєвий.
Проте, це лише теорії. На практиці все залежатиме від двох факторів. По-перше, від швидкості та своєчасності надходження іноземної фінансової допомоги. Щоб проводити валютні інтервенції, Нацбанк має мати достатній обсяг ресурсу. За 5,5 місяців 2024 року він уже продав на міжбанку майже 13 млрд доларів, і в другому півріччі доведеться продати щонайменше стільки ж, якщо не більше. По-друге, від того, як і чим наповнюватиметься бюджет країни. Наповнювати бюджет простіше за високого курсу долара (тобто за слабкої гривні), і в Національному банку це чітко розуміють.
У плані надходження фінансової допомоги позитивним меседжем стала новина про рішення країн Великої сімки виділити Україні 50 млрд доларів за рахунок заморожених російських активів. Очікується, що перші 1,5 млрд доларів надійдуть до України вже у липні.
Що відбувається на готівковому ринку
Минулого тижня готівковий долар знову подорожчав. У понеділок його продавали по 40,75 грн, у п'ятницю – по 41,05 грн, тобто. за тиждень він додав у ціні 30 копійок. Зранку понеділка 17 червня, відреагувавши на зниження котирувань на міжбанку, готівковий долар подешевшав до 40,97-40,99 грн, але продовжує триматися близько цифри «41 грн». Шанси знову повернутися до позначки 40,00 за долар, не кажучи вже про нижчі ціни, аналітики оцінюють як мінімальні.
Зниження відсоткових ставок за депозитами комерційних банків вже підштовхнуло багатьох вкладників до рішення забрати гривневі депозити з банків та перевести їх у тверду валюту – долар чи євро. Попит таких клієнтів підтримує високі ціни на валюту і не дозволяє їм суттєво знизитися. Серед українців стає дедалі менше тих, хто у ситуації, що склалася, продовжує вірити в силу національної валюти.
Спред (різниця в ціні) між безготівковим та готівковим доларом встановився в межах 35-40 копійок. Отже, якщо на міжбанку вдасться хоч трохи знизити котирування, вниз підуть цінники на готівковий долар. І навпаки, якщо міжбанк продовжить зростання, він потягне вгору і готівковий долар, навіть якщо попит на нього знижуватиметься.
Залишається сподіватися, що т.зв. процес «плавної девальвації», який ми спостерігаємо останні кілька місяців, залишиться таким самим плавним під управлінням фахівців із Національного банку. І ми не побачимо ані стрибків курсу, ані надто високих цифр, які знову надовго поховають довіру населення до власної валюти.
У Нікополі двоє поранених. 17 червня ворог вчергове обстріляв місто. Постраждало двоє жінок. Про це повідомив начальник ОВА Сергій Лисак та міський голова Олександр Саюк,…
Для добудовування Хмельницької атомної електростанції планується залучити кредитні кошти, а також власні кошти НАЕК "Енергоатом". Про це сказав міністр енергетики Герман Галущенко під час засідання комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
"На що ми орієнтуємося сьогодні, - це залучення кредитних коштів. Крім самого будівництва у нас ще є сума, яка потрібна на придбання устаткування", - сказав Галущенко.
При цьому поки що про надання державних гарантій під кредит не йдеться. Крім того, планується залучити до фінансування будівництва власні кошти "Енергоатому".
Галущенко також повідомив, що парламент Болгарії уже підтримав передачу Україні обладнання із недобудованої АЕС "Белене".
Як повідомлялося, комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг підтримав до першого читання законопроєкт про добудову енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електростанції.
Котін розраховує підписати у червні угоду про купівлю двох ядерних реакторів у Болгарії. Інформація про наміри такої закупівлі з'явилася у березні 2023 року. Йдеться про реактори російського виробництва з недобудованої АЕС "Белене".
Нині на Хмельницькій АЕС працюють два енергоблоки номінальною потужністю 1000 МВт кожен. Енергоблок №3 ХАЕС почали будувати у вересні 1985 року, №4 - у червні 1986-го. Обидва блоки запроєктовані на потужність 1000 МВт, з реакторною установкою ВВЕР-1000/В-320. Попри будівельну готовність 3-го блоку на 75% та 4-го - на 28%, у 1990 році через мораторій на будівництво нових АЕС проєкт призупинили.
Юна піаністка з Нікополя Лідія Широка здобула яскраву перемогу на міжнародному конкурсі у Туреччині Повідомили в Управлінні гуманітарної політики, передає Nikopolnews. «Вітаємо ученицю фортепіанного відділу…
Покров втратив ще одного Захисника на фронті. З ним прощатимуться 19 червня. Сумну новини повідомила пресслужба міського голови Покрова, передає Nikopolnews. Захищаючи Україну від ворога,…











