Нікопольські Новини

Фінансові аналітики, банкіри та населення очікують зростання курсу долара до гривні протягом наступних 12 місяців.
Про це говорять дані на сайті НБУ.
За інформацією НБУ, у червні 2024 року фінансові аналітики прогнозують курс на рівні 42,80 грн/долар. Це на гривню більше, ніж очікування за квітень (41,81 грн/долар).
Крім того, населення прогнозує курс на рівні 41,03 грн/долар (останні дані за травень).
Банкіри у квітні прогнозували курс на рівні 41,69 грн/долар.
Бюджетний курс
Нагадаємо, курс долара активно зростає протягом останніх місяців. Наприкінці травня курс декілька разів оновлював історичний максимум. Після зниження курс знову зріс за останній тиждень та піднявся до максимуму 40,69 грн/долар на 14 червня.
Законом про державному бюджеті на 2024 рік визначений середній курс на рівні 40,7 грн/долар. Крім того, очікується що у грудні 2024 року курс зросте до 42,1 грн/долар.
За розрахунками МВФ, середній курс долара у 2024 році становитиме 41 грн/долар. У 2025 році очікується зростання до 45,8 грн/долар.

Україна мала власні ключові умови щодо виділення 50 млрд доларів. Кошти відкриють для країни 2025 рік.
Про це заявив голова Міністерства фінансів України Сергій Марченко в ефірі телемарафону.
Ключові умови
В першу чергу, Марченко запропонував дочекатись комюніке за результатами саміту лідерів "Великої сімки" (G7). Після цього розпочнеться технічна робота, яка допоможе структурувати рішення щодо виділення коштів правильно. Київ, своєю чергою, також був залучений до розв'язання цього питання та мав свої ключові умови:
Україна повинна отримати кошти в цьому році; кошти повинні носити безумовний характер; кошти повинні бути спрямовані на будь-які цілі й видатки, яких потребує Україна.
"До нас дослухалися і я сподіваюся, що в технічному рішенні, яке ми зараз обговорюємо, це буде реалізовано. Крім того, це дозволяє рухати основний трек - конфіскація активів, на якій ми також наполягали", - додав міністр.

Кошти відкривають для України 2025 рік
За словами Марченка, без рішення щодо виділення 50 млрд доларів, 2025 рік виглядав для України абсолютно незакритим не тільки в частині військових видатків, а й соціально-гуманітарних.
"В нас не було тих запевнень, які були потрібні. Зараз, ми ці запевнення, сподіваюся, отримали й технічні команди напрацюють ці рішення й далі в нас є перспектива сформувати бюджет на 2025 рік для того, щоб він передбачав всі необхідні нам видатки", - розповів Марченко.

Заморожені активи Росії
Після початку повномасштабного вторгнення з боку Російської Федерації на територію України, Захід заблокував активи країни терориста. Розмір активів становить близько 300 млрд доларів, втім точної цифри немає. Зрештою питання передачі коштів "застрягло" через страх окремих союзників щодо ризиків.
Вчора ж, 13 червня, лідери країн G7 домовились про передачу Україні 50 млрд доларів, для яких будуть використані відсотки від заморожених активів Російської Федерації.

Apple дасть змогу користувачам iPhone, які оновилися до iOS 18, використовувати Apple Pay в будь-якому настільному браузері: у Chrome, Edge, Firefox та інших. Та навіть більше – компанія дозволить використовувати Apple Pay на Windows.
Будь-який вебсайт, який впровадить останню версію Apple Pay, буде підтримувати цю функцію. Коли покупець здійснюватиме оплату за допомогою Apple Pay у браузері, відмінному від Safari, на екрані з’являтиметься код, який потрібно буде просканувати на iPhone з iOS 18.
Розробникам вебсайтів знадобиться час, щоб впровадити останню версію Apple Pay SDK, тому ця функція не буде широко доступна в інтернеті одразу.
Раніше Apple Pay була доступна лише в браузері Safari на комп’ютерах Mac. Наразі iOS 18 знаходиться в стадії бета-версії, а повноцінний реліз має відбутися у вересні.

У наступному маркетинговому році (з липня 2024 року) Україна може експортувати понад 60 млн тонн зернових та олійних культур і продуктів їх переробки. Ці цифри залишають Україну серед світових лідерів аграрного експорту.
Про це заявив виконуючий обов'язки Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
За його словами, після двох років повномасштабної війни Україні вдалося вирівняти ринковий баланс виробництва та експорту основних агрокультур.
"Це стало можливим завдяки стійкості аграрних виробників та розвитку логістики. Нинішній маркетинговий 2023/2024 рік Україна завершує з кінцевими залишками сільгосппродукції на середньостатистичному рівні , як було до 2022 року", – наголосив Тарас Висоцький.

У Міністерстві прогнозують, що з нового врожаю виробництво зернових культур складе майже 56 млн тонн. З них пшениці – 21 млн тонн, ячменю – близько 5 млн тонн, кукурудзи – 28,5 млн тонн.
Загальний експорт зернових прогнозується на рівні 43 млн тонн. Зокрема, пшениці – 15 млн тонн, ячменю – 2,5 млн тонн, кукурудзи – близько 25 млн тонн.
Виробництво олійних культур за прогнозами досягне 22 млн тонн. Зокрема, ріпаку очікується 4 млн тонн, соняшнику – близько 13 млн тонн. Сої прогнозується на рівні 5 млн тонн – і це буде рекордний показник в історії України.
Експорт олійних та продуктів їх переробки очікується понад 17 млн тонн.
Нагадаємо:
З серпня минулого року українським зерновим коридором та річкою Дунай експортовано понад 30 млн тонн агропродукції, що становить понад 90% від загального агроекспорту.

В Україні оновили графіки відключень електроенергії – у п'ятницю світло почнуть вимикати з 14:00. Відключення триватимуть до 22:00.
Про це повідомив директор компанії Yasno Сергій Коваленко.
"Укренерго перерахував обмеження на сьогодні: графіки почнуть працювати з 14:00", – повідомив він.
В "Укренерго" пояснили, що змінили графіки через зниження роботи сонячних електростанцій у західних областях та зростання споживання електрики у східних регіонах.
Раніше відключення електрики на п'ятницю були заплановані з 18:00 до 22:00

Рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалить рішення про виділення Україні чергового траншу на 2,2 млрд доларів на засіданні 28 червня.
Про це сказав міністр фінансів Сергій Марченко в ефірi телемарафону.
"Ми очікуємо успішного засідання "борду" 28 червня. Після цього ми отримаємо транш", - сказав він.

Марченко наголосив, що Україна вперше в програмах МВФ підійшла до четвертого перегляду. Раніше фонд припиняв фінансування до цього, оскільки зобов’язання не виконувалися.
Транш МВФ
Нагадаємо, місія Міжнародного валютного фонду, що працювала у Варшаві з 27 до 31 травня 2024 року, та українська влада досягли угоди на рівні персоналу щодо чергового траншу кредиту за програмою EFF.
Відповідну домовленість має схвалити Рада директорів МВФ. Після цього Україна отримає доступ до фінансування обсягом 1 669,82 млн СПЗ (близько 2,2 млрд доларів в еквіваленті).
Також було досягнуто домовленостей щодо оновленого комплексу заходів з економічної та фінансової політики, спрямованого на підтримку макроекономічної стабільності та просування економічних реформ, що виконуватимуться надалі.
Угода України з МВФ про програму EFF на 15,6 млрд доларів була схвалена в березні 2023 року. У межах програми вже отримано чотири транші загальним обсягом близько 5,4 млрд доларів, у тому числі на 880 млн доларів в березні. За програмою Україна також отримала політичні зобов'язання від партнерів про виділення 122 млрд доларів до 2027 року.

Ціни на українські єврооблігації, що обертаються на західних ринках, майже не відреагували на історичне рішення про використання на користь України 50 млрд доларів від заморожених російських активів. Про це свідчить динаміка цін на українські єврооблігації у терміналі Bloomberg, розповів фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Так, більшість суверенних єврооблігацій України продемонстрували незначне падіння у ціні — на 0,13-1,27%. Зокрема, ціна євробондів з погашенням у 2024 році наразі становить 31,32 цента за долар, а з погашенням у наступному році — 31,36 цента. Українські ВВП-варанти наразі торгуються за 51,88% від номіналу: за останню добу їхня вартість знизилася на 0,13%.

Натомість єврооблігації українських компаній відреагували зростанням на новини про рішення надати Україні 50 млрд доларів від заморожених російських активів. Так, єврооблігації Укрзалізниці з погашенням у 2026 році виросли на 0,43% (до 74,1% від номіналу), а з погашенням у 2028 році — на 1,1% (до 71,1%).
Курси єврооблігацій компанії Кернел з погашенням у 2024 та 2027 роках зросли на 0,12% та 0,1% відповідно.
Така різнопланова динаміка курсів євробондів, ймовірно, пов'язана з очікуваннями інвесторів щодо умов, на яких Україна отримає кошти від заморожених російських активів.
"Ринки не вірять, що отримають кращі умови реструктуризації завдяки новим грошам. Захід не дозволить витрачати їх на бондхолдерів", — вважає Демків.

Нагадаємо, що 13 червня лідери країн G7 погодилися надати Україні 50 млрд доларів у 2024-2025 роках. Джерелом цих коштів мають стати кредити країн "сімки", які погашатимуться за рахунок майбутніх доходів від заморожених російських активів.

Зазначимо, що наразі Україна перебуває у процесі переговорів із власниками зовнішнього комерційного боргу. Після початку великої війни власники українських євробондів погодилися заморозити виплати за цим боргом на 2 роки. Цей термін спливає у серпні 2024 року.
У разі, якщо Україна не досягне угоди з інвесторами про продовження замороження виплат за боргом, то протягом вересня-грудня уряду доведеться витратити понад 200 млрд грн на погашення та обслуговування єврооблігацій, свідчать розрахунки Міністерства фінансів.
У разі, якщо Україна не зможе обслуговувати цей борг, то її очікує дефолт.
Напередодні стало відомо, що група іноземних власників облігацій, включаючи BlackRock BLK і Pimco, планує тиснути на Україну, щоб поновити виплати відсотків по боргу вже наступного року.

Уряд Німеччини працює над тим, щоб запобігти набуттю чинності нових тарифів Європейського Союзу на китайські електромобілі - або принаймні пом'якшити їх, якщо повне скасування буде неможливим. Про це пише агентство Bloomberg.
Чиновники в Берліні оптимістично налаштовані на те, що ЄС зможе знайти рішення в ході прямих переговорів з Китаєм, сказав один зі співрозмовників агентства.

Найбільша економіка Європи стверджувала напередодні рішення, що ще є можливість домовитися з китайцями до того, як тарифи набудуть чинності 4 липня. Німецькі чиновники бачать можливості для маневру і вважають, що у них є союзники всередині блоку, сказав один із співрозмовників, підкресливши, що не тільки Китаю, але і ЄС доведеться рухатися до угоди.
Міністр економіки Німеччини Роберт Хабек заявив одразу після прийняття рішення, що "зараз є можливість спробувати й, сподіваюсь, досягти успіху в зупиненні" загрози ескалації тарифів.
Наступного тижня Хабек поїде до Китаю і планує обговорити це питання з тамтешніми урядовцями. Наприкінці квітня він уже заявляв, що рішення щодо тарифів проти Китаю не повинно бути автоматичним, а має ухвалюватися політиками.
Нагадаємо, з наступного місяця Європейський Союз запровадить додаткові мита на електромобілі з Китаю на рівні 38,1%, що призведе до ескалації глобальної торговельної війни та збільшення вартості продажу автомобілів в Європі для компаній від китайської BYD Co. до Tesla Inc.

За даними Національного банку України, частка непрацюючих кредитів (NPL) впродовж першого кварталу цього року знизилася до 36,1% й продовжує зменшуватися. Давайте разом проаналізуємо дану ситуацію. Це свідчить про зростання працюючого кредитного портфеля, розміри якого впродовж перших трьох місяців зросли на 3,1% — приблизно на 34,6 млрд грн.
Головні особливості кредитів з простроченням полягають у тому, що вони можуть частково збільшувати витрати для позичальника та мати негативний вплив на кредитну історію. Тому для самого позичальника краще спочатку розрахуватися з попереднім кредитом, а потім за необхідності брати інший. Або ж скористатися можливістю перекредитування, щоб перекрити заборгованість. Це також знижує показник непрацюючих кредитів в країні.
У повідомленні Нацбанку України зазначено:
«Вже третій квартал поспіль збільшується портфель чистих гривневих корпоративних кредитів, у тому числі поза межами державних програм. Спостерігається відновлення бізнес-активності, а також зростання попиту на гривневі кредити»
Нагадаємо, що до початку повномасштабної війни в Україні спостерігалося активне скорочення частки непрацюючих кредитів. Так, у 2018 році їхня частка складала 55%, а перед початком вторгнення росії — 22%. Однак на тлі бойових дій та погіршення економічної ситуації ця частка зросла — вже в серпні 2022 року вона становила 30%, а у вересні — 30,8%. На початку 2023 року частка NPL досягла 38,8%, але вже у другій половині року почала поступово знижуватися — до 37,7% у листопаді. При цьому загальна сума наданих банківськими установами кредитів зросла на більш як 12 млрд грн.
Зауважимо, що велика частка NPL (а вона в Україні досі велика) негативно впливає на всю банківську систему країни, адже банки через це недоотримують кошти та втрачають потенційні прибутки. Щоб забезпечувати власну діяльність вони змушені встановлювати більш жорсткі умови кредитування та збільшувати відсотки, перекриваючи таким чином збитки від непрацюючих кредитів. Для потенційних позичальників це також негативна тенденція, адже кількість вигідних кредитних пропозицій для них зменшується. Втім, якщо позитивна динаміка до зниження частки NPL збережеться, можна будувати відносно оптимістичні прогнози щодо розвитку кредитування в Україні. Навряд чи найближчим часом вдасться досягти показника NPL як перед повномасштабним вторгненням, але навіть поступове його зменшення — це вже добрий знак для економіки та банківської сфери України.
Анатолій Рубан, автор розділу Курс Finance