Нікопольські Новини

У Нікополі продовжується робота в рамках проекту «Міста доброчесності». Нещодавно пройшло друге засідання робочої групи з підготовки Плану доброчесності Нікопольської міської ради.

Минулого тижня вартість готівкового долара у банках та оптових обмінних пунктах України перевалила за позначку 41 грн. У середу, 29 травня, столичні оптовики продавали велику партію готівкового «американця» по 41,15 грн. Що відбувається на валютному ринку? Чому гривня так сильно дешевшає?
Як ми вже зазначали в нашій попередній публікації, те, що ми спостерігаємо зараз, - закономірний і очікуваний процес т.зв. "плавної девальвації". Тон задає міжбанківський валютний ринок, на якому відбувається левова частка угод з купівлі та продажу безготівкового долара.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну і до 3 жовтня 2023 курс на міжбанку був фактично «заморожений». Після того, як Національний банк оголосив про запровадження режиму т.зв. «курсової гнучкості», долар спочатку подешевшав до 35,97 грн, а потім почав зростати і минулого тижня досяг позначки 40,685 грн на позиції «бід» і 40,85 грн. на позиції «оффер», тобто. впритул наблизився до наступної психологічної позначки 41 грн І це за безготівковий долар, ціну якого дуже складно назвати спекулятивним, т.к. вона формується як реального часу на міжбанківському валютному ринку.
Аналітики порталу «Курс України» називають кілька причин того, що відбувається. Насамперед, варто згадати про «валютну лібералізацію», черговий етап якої був оголошений Нацбанком рівно місяць тому – у п'ятницю 3 травня. Вочевидь, що виконання пунктів цієї лібералізації сприяло зростанню попиту безготівкову валюту – попиту, який довелося задовольняти Національному банку.
Крім того, минулого тижня активізувалися покупки валюти для сплати численних валютних контрактів. За інформацією порталу «Курс України», серед покупців виділявся Укрексімбанк, а суми, які купували тільки цей банк, часом перевищували 100 млн доларів за день. Необхідність закупівлі військової техніки та комплектуючих, гадаю, ні в кого не викликає сумніву, а розплачуватись за неї доводиться американською чи європейською валютою.
Також зберігається попит із боку традиційних покупців валюти – імпортерів. Серед них на першому місці зараз – фірми, які постачають в Україну бензин та дизельне паливо. Напередодні запровадження нових акцизів логічно, що вони поспішають завезти в Україну і розмитнити ще за старими правилами якнайбільшу кількість палива. І для цього також потрібна валюта. У той же час, пропозиції валюти на ринку більше не стає. Обсяги експорту вийшли на якесь «плато», і очікувати, що найближчими днями експорт зросте, а значить, зросте і валютна виручка, що продається, – не варто.

Куди дивиться Нацбанк
Природно, що в будівлі на вулиці Інститутській, 9 чудово володіють ситуацією, що склалася, і щосили намагаються втримати її під своїм контролем. Про це свідчить, зокрема, зростання обсягів валютних інтервенцій, які проводять НБУ, вже другий тиждень поспіль. За період з 27 по 31 травня він становив 1091,1 млн доларів – рекордне значення за п'ять місяців 2024 року. І лише завдяки цьому вдалося не лише зупинити падіння гривні, а й розгорнути тренд у зворотний бік. До обіду понеділка котирування на міжбанку знизилися до 40,36 гривень за «бідом» та 40,45 гривень за «оффером».
Як реагує готівковий ринок
Готівковий долар минулого тижня подорожчав із 40,50 грн (за такою ціною його продавали у столиці вранці понеділка 27 травня) до 41,15 грн – таку ціну оптові обмінники виставили у середу 29 травня. І лише до кінця місяця, відреагувавши на зниження, що почалося, на міжбанку, долар втратив у ціні 10 копійок. У понеділок, 3 червня, столичні обмінники продають великі партії американської валюти по 41,04-41,05 грн.
Як повідомили порталу «Курс України» оператори з інших міст, спостерігається нестача долара в банках, і через це курс не знижується, попри те, що на міжбанку він опустився на 20-25 копійок. Українці, яких тривалий час переконували у стабільності курсу та контрольованої ситуації, знову почали виносити гривню з банків та переводити заощадження у валюту.
Що далі
Якщо на міжбанківському валютному ринку долар продовжить падіння хоча б 2-3 дні, готівковий ринок буде змушений відреагувати. І нехай не так швидко, як хотілося б, цінники почнуть знижувати. У цьому випадку можна припустити, що цього чи наступного тижня вартість долара опуститься до 40,50-40,70 грн. Суттєвішого зниження цін поки що чекати не доводиться: усі вже зрозуміли, що долар дорожчатиме, і скуповуватимуть його на кожному зниженні.

У Нікополі шукають нових господарів для собаки. Вона вже була у притулку.

Попри останні ракетні атаки на енергетичні об’єкти України, ситуація в секторі залишається стабільною та керованою. Обмеження споживання електроенергії за таких умов є нормальною практикою, і до цього треба звикнути. Про це заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
"Останнім часом в енергетиці ситуація стабільна, принципових змін не відбулося. Сценарій ворога, який має на меті повністю знищити теплову генерацію і завдати максимальної шкоди гідрогенерації, не змінився і продовжує реалізовуватися. Але при цьому ситуація в енергетиці у нас не критична, вона керована", - зазначив Харченко.

Він також додав, що нестача генераційних потужностей в енергосистемі залишається основною проблемою, і застосування обмежень для споживачів електроенергії триватиме і надалі. Але це той стан речей, зауважив експерт, до якого нам потрібно звикати щонайменше на найближчі два роки.
"У наступні два роки нам треба максимум зробити для відновлення генерації до такої міри, коли обмежень споживачів взагалі не буде. До того ми живемо в режимі обмежень на 4-6 годин протягом доби по всій країні, а для Києва цей термін становить 6-8 годин. І це нормально", - переконаний Харченко.

Також він залишається впевненим у тому, що наступна зима буде "помірковано складною", і на противагу від сезону 2022/2023, гарантовано більш передбачуваною і комфортною. Оскільки наразі триває активна підготовча робота до проходження наступного опалювального сезону по всій країні.

"Я схильний говорити про помірковано складну зиму, яка, можливо, буде складніша, ніж попередня зима, але, на мою думку, гарантовано більш передбачувана і більш комфортна, ніж передостання. Є чітке розуміння, яким чином убезпечити щонайменше ключову інфраструктуру. Ведеться реально велика робота над тим, щоб це розуміння втілити у життя.
Найгірший сценарій цієї зими для мене виглядає як обмеження споживачів до 6 годин на добу, але при цьому працює вся критична інфраструктура, забезпечено тепло- та водопостачання, роботу каналізації, працюють ключові оборонні підприємства", - зазначив експерт.

Як повідомлялося, із 22 березня поновилися масовані російські атаки на енергетичні об'єкти. Зокрема, руйнувань зазнали Бурштинська, Ладижинська, Зміївська, Трипільська ТЕС, а також гідроелектростанції. Загалом уряд оцінює втрату генеруючих потужностей на рівні 8 ГВт. Дефіцит потужності в енергосистемі буде зберігатися упродовж двох років.

На Дніпропетровщині 57-річному чоловіку повідомили про підозру. Він налагодив продаж зброї через інтернет.

Після двох місяців позитивних настроїв поспіль у травні бізнес погіршив оцінки результатів своєї діяльності. Про це йдеться в індексі очікувань ділової активності (ІОДА), оприлюдненому Нацбанком.
Згідно з повідомленням, у травні 2024 року ІОДА знизився до 48.0 з 52.3 у квітні.
На настрої підприємств усіх секторів вплинули:

посилення інтенсивності бойових дій та обстрілів інфраструктурних об’єктів;
дефіцит електроенергії;
зростання виробничих витрат через високі ціни на пальне та здорожчання логістики;
слабкий інвестиційний попит;
погіршення курсових очікувань;
значний дефіцит кваліфікованих кадрів;
невизначеність щодо подальшого перебігу бойових дій та умов мобілізації співробітників.

Як зазначили у НБУ, підприємства промисловості погіршили оцінки щодо результатів своєї діяльності на найближчу перспективу під впливом високих безпекових ризиків, здорожчання виробничих витрат та дефіциту електроенергії: секторальний індекс у травні становив 48.8 (у квітні – 51.7).
"Підприємства торгівлі також погіршили свої очікування на тлі здорожчання імпорту, високих цін на пальне та зниження попиту: секторальний індекс – 47.7 (у квітні – 51.8).
Підприємства будівництва песимістично оцінили свої економічні результати, незважаючи на сприятливі погодні умови та сталий внутрішній попит: секторальний індекс – 49.8 (у квітні – 53.4)", - йдеться в повідомленні.

Підприємства сфери послуг найстриманіше оцінили результати своєї діяльності та погіршили очікування щодо економічних перспектив, зважаючи на брак кваліфікованих кадрів, здорожчання логістичних витрат та слабкий попит: секторальний індекс знизився до 47.2 (у квітні – 53.1).
Більшість опитаних респондентів очікують на сповільнення темпів зростання цін/тарифів на власну продукцію/послуги.
"Ситуація на ринку праці залишається непростою. Лише респонденти будівництва очікували на незначне збільшення загальної чисельності працівників. Керівники інших секторів погіршили свої оцінки й очікували на подальше скорочення персоналу, найбільше – у сфері послуг", - повідомили в НБУ.

Споживча інфляція (індекс CPI) у Туреччині у травні прискорилася до 75,45% рік до року проти 69,8% у квітні. Про це йдеться у звіті Інституту статистики Туреччини.
Травневий показник виявився максимальним з листопада 2022 року, коли зростання споживчих цін становило 84,4%.
Щомісячне зростання цін також прискорилося і досягло 3,4%.
Обидва показники перевершили середні прогнози економістів, пише Bloomberg.

За даними Міжнародного валютного фонду, влада очікує, що інфляція в Туреччині до кінця року становитиме 38%, що, як і раніше, залишить країну шостою за темпами інфляції у світі.
"Гірше позаду", – заявив міністр фінансів Туреччини Мехмет Шимшек після публікації даних.

Постійне зниження інфляції, сказав він, розпочнеться у червні, і до кінця третього кварталу вона, "ймовірно, виявиться нижчою за 50%".
За його словами, ринок прогнозує дефляцію. Очікується, що річна інфляція становитиме 33,2% через 12 місяців та 21,3% через 24 місяці.
13 травня влада Туреччини оголосила про трирічний план економії державних витрат. Заходи передбачатимуть численні скорочення бюджету "для всієї державної служби", деякі з яких потребуватимуть внесення законодавчих змін до парламенту.
Показник виробничої активності, який відділяє зростання від падіння, складений Стамбульською промисловою палатою та S&P Global, впав нижче за 50.
Згідно зі звітом, опублікованим у понеділок, у травні витрати на ресурси й ціни на продукцію в Туреччині зростали "набагато слабшими темпами", ніж попереднього місяця.

Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої травні зросли до 70,1% у річному обчисленні порівняно з 68,5% у попередньому місяці.
Річний базовий індекс споживчих цін, який виключає волатильні статті, такі як енергоносії та продукти харчування, становив 75%, знизившись із 75,8% у квітні.
Інфляція у сфері послуг залишалася високою: ціни у ресторанах та готелях зросли більш ніж на 5,5% у місячному вирахуванні.
Центральний банк країни заявляє, що значне відхилення від прогнозованих очікувань може спровокувати нове підвищення ставок після того, як сукупне посилення більш ніж на 40 відсоткових пунктів менш ніж за рік довело його базовий показник до 50% у березні — максимуму з 2003 року.
Тоді глава Центробанку Фатіх Карахан прогнозував, що інфляція досягне піка 70% у травні, після чого почне поступово сповільнюватися. До кінця 2024 року інфляція очікувалася на рівні 36%.

Світовий лідер контейнерних перевезень Maersk Group запускає перший контейнерний сервіс до портів Великої Одеси після початку повномасштабної війни. Про це пише видання The Loadstar.
Згідно з повідомленням, у рамках співпраці з українським фідерним оператором Iteris компанія використовує судно для з'єднання порту "Чорноморськ" з румунським контейнерним терміналом Констанца.

"У квітні Iteris і Maersk доставляли порожні контейнери для експортерів і доставляли повні вантажні контейнери в Констанцу для перевантаження. Arkas, CMA CGM, Evergreen і MSC ділять простір у сервісі", - розповів представник одеської консалтингової компанії Informall BG Данило Мельниченко.

Він допускає, що протягом наступних місяців обсяги відвантажень збільшаться вдвічі завдяки приєднанню до перевезень більшої кількості судноплавних компаній. Зі збільшенням кількості суден, цілком імовірно, що послуга омине румунські ворота, а контейнери відправлятимуть напряму в Україну з Єгипту та Туреччини, як це було до великої війни.
Iteris і Maersk також співпрацювали в перевезеннях баржами, транспортуючи контейнери, між іншим, українським портом на Дунаї, Рені та Констанцою, але запуск глибоководного сервісу призвів до його скасування, очікується, що 15 червня на цьому напрямку буде виконано останній рейс.
Водночас турецька судноплавна компанія Akkon запустила фідерну службу власними суднами в "Чорноморську".
За інформацією Мельниченка, це єдиний перевізник, який пропонує свої власні судна для обслуговування порту, але він уже обслуговує дунайський порт "Ізмаїл", тому може мати деякі переваги.
"Він ходить в "Ізмаїл" і назад від початку війни. Очікується, що його обсяги будуть значними, оскільки клієнти переходять на більші судна і покращують планування", - сказав представник консалтингової компанії.

Журналістка «Текстів» Валерія Павленко відвідала Нікополь і підготувала матеріал про прифронтове місто. Він опублікований сайті видання не тільки українською, а й англійською мовою. Авторка побувала…