Натисніть "Enter", щоб перейти до вмісту

Нікопольські Новини

ДМСУ: Поляки планують заблокувати рух вантажівок у пункті пропуску “Рава-Руська”

У вівторок, 4 червня, до другої половини четверга, 6 червня, польські фермери планують блокаду руху вантажівок в пункті пропуску "Рава-Руська".
Про це повідомляє пресслужба Державної митної служби України.
"З 10:00 год. 4 червня за київським часом до другої половини дня 6 червня польські фермери планують блокування вантажної ділянки в пункті пропуску "Рава-Руська - Хребенне", - йдеться у повідомленні.

Відтак, очікується повна зупинка руху вантажних автомобілів на виїзд з України.
У напрямку на вʼїзд в Україну польська сторона пропускатиме не більше 24 вантажівок на добу (два запуски по 12 авто) і до 4 автомобілів на годину з гуманітарними вантажами.

Шмигаль: Кабмін розглядає скасування мита та ПДВ на енергообладнання

Кабінет міністрів сприятиме створенню альтернативної генерації в Україні. Необхідні для цього кроки обговорили на нараді у понеділок, 3 червня.
Про це повідомляє Telegram прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля.
На нараді Шмигаль заслухав доповіді віцепрем’єр-міністра Юлії Свириденко та міністра енергетики Германа Галущенка.
"Розглянули можливість скасування ввізного мита й ПДВ на все енергетичне обладнання та комплектуючі до нього, а також спрощення митних процедур для його ввезення. Це дасть можливість громадянам і бізнесу забезпечити себе альтернативними джерелами енергії", - розповів прем'єр.

За його словами, уряд працює над децентралізацією енергосистеми.
"Говоримо з партнерами про поставки дизель-генераторів, когенераційних установок, мобільних котелень - насамперед для прифронтових регіонів", - додав Шмигаль.

Він також дав доручення опрацювати питання надання пільгових кредитів на генеруюче обладнання.
А Міненерго доручено спільно з партнерами опрацювати питання щодо встановлення газопоршневих установок у кожному обласному центрі.
"Росія робить усе, щоби знищити нашу енергосистему. Ми докладаємо максимум зусиль, аби підготуватися до складного опалювального сезону", - наголосив прем'єр.

Ситуація зі світлом в Україні
Як повідомили в "Укренерго" внаслідок негоди, сьогодні, 3 червня, без світла залишились 312 населених пунктів в 7 областях України.
До того ж протягом доби в усіх регіонах діють ліміти споживання електроенергії.
Причиною застосування обмеження є наслідки шести масованих терористичних обстрілів Росії по українських електростанціях. Для подолання дефіциту залучаються імпорт й аварійна допомога з Європи.

Проводять роботу над оцінкою корупційних ризиків: у Нікополі продовжується робота в рамках проекту «Міста доброчесності»

У Нікополі продовжується робота в рамках проекту «Міста доброчесності». Нещодавно пройшло друге засідання робочої групи з підготовки Плану доброчесності Нікопольської міської ради.

Долар уже 41. Куди дивиться Нацбанк

Минулого тижня вартість готівкового долара у банках та оптових обмінних пунктах України перевалила за позначку 41 грн. У середу, 29 травня, столичні оптовики продавали велику партію готівкового «американця» по 41,15 грн. Що відбувається на валютному ринку? Чому гривня так сильно дешевшає?
Як ми вже зазначали в нашій попередній публікації, те, що ми спостерігаємо зараз, - закономірний і очікуваний процес т.зв. "плавної девальвації". Тон задає міжбанківський валютний ринок, на якому відбувається левова частка угод з купівлі та продажу безготівкового долара.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну і до 3 жовтня 2023 курс на міжбанку був фактично «заморожений». Після того, як Національний банк оголосив про запровадження режиму т.зв. «курсової гнучкості», долар спочатку подешевшав до 35,97 грн, а потім почав зростати і минулого тижня досяг позначки 40,685 грн на позиції «бід» і 40,85 грн. на позиції «оффер», тобто. впритул наблизився до наступної психологічної позначки 41 грн І це за безготівковий долар, ціну якого дуже складно назвати спекулятивним, т.к. вона формується як реального часу на міжбанківському валютному ринку.
Аналітики порталу «Курс України» називають кілька причин того, що відбувається. Насамперед, варто згадати про «валютну лібералізацію», черговий етап якої був оголошений Нацбанком рівно місяць тому – у п'ятницю 3 травня. Вочевидь, що виконання пунктів цієї лібералізації сприяло зростанню попиту безготівкову валюту – попиту, який довелося задовольняти Національному банку.
Крім того, минулого тижня активізувалися покупки валюти для сплати численних валютних контрактів. За інформацією порталу «Курс України», серед покупців виділявся Укрексімбанк, а суми, які купували тільки цей банк, часом перевищували 100 млн доларів за день. Необхідність закупівлі військової техніки та комплектуючих, гадаю, ні в кого не викликає сумніву, а розплачуватись за неї доводиться американською чи європейською валютою.
Також зберігається попит із боку традиційних покупців валюти – імпортерів. Серед них на першому місці зараз – фірми, які постачають в Україну бензин та дизельне паливо. Напередодні запровадження нових акцизів логічно, що вони поспішають завезти в Україну і розмитнити ще за старими правилами якнайбільшу кількість палива. І для цього також потрібна валюта. У той же час, пропозиції валюти на ринку більше не стає. Обсяги експорту вийшли на якесь «плато», і очікувати, що найближчими днями експорт зросте, а значить, зросте і валютна виручка, що продається, – не варто.

Куди дивиться Нацбанк
Природно, що в будівлі на вулиці Інститутській, 9 чудово володіють ситуацією, що склалася, і щосили намагаються втримати її під своїм контролем. Про це свідчить, зокрема, зростання обсягів валютних інтервенцій, які проводять НБУ, вже другий тиждень поспіль. За період з 27 по 31 травня він становив 1091,1 млн доларів – рекордне значення за п'ять місяців 2024 року. І лише завдяки цьому вдалося не лише зупинити падіння гривні, а й розгорнути тренд у зворотний бік. До обіду понеділка котирування на міжбанку знизилися до 40,36 гривень за «бідом» та 40,45 гривень за «оффером».
Як реагує готівковий ринок
Готівковий долар минулого тижня подорожчав із 40,50 грн (за такою ціною його продавали у столиці вранці понеділка 27 травня) до 41,15 грн – таку ціну оптові обмінники виставили у середу 29 травня. І лише до кінця місяця, відреагувавши на зниження, що почалося, на міжбанку, долар втратив у ціні 10 копійок. У понеділок, 3 червня, столичні обмінники продають великі партії американської валюти по 41,04-41,05 грн.
Як повідомили порталу «Курс України» оператори з інших міст, спостерігається нестача долара в банках, і через це курс не знижується, попри те, що на міжбанку він опустився на 20-25 копійок. Українці, яких тривалий час переконували у стабільності курсу та контрольованої ситуації, знову почали виносити гривню з банків та переводити заощадження у валюту.
Що далі
Якщо на міжбанківському валютному ринку долар продовжить падіння хоча б 2-3 дні, готівковий ринок буде змушений відреагувати. І нехай не так швидко, як хотілося б, цінники почнуть знижувати. У цьому випадку можна припустити, що цього чи наступного тижня вартість долара опуститься до 40,50-40,70 грн. Суттєвішого зниження цін поки що чекати не доводиться: усі вже зрозуміли, що долар дорожчатиме, і скуповуватимуть його на кожному зниженні.

Ситуація в енергетиці контрольована, відключення будуть щонайменше два роки – експерт

Попри останні ракетні атаки на енергетичні об’єкти України, ситуація в секторі залишається стабільною та керованою. Обмеження споживання електроенергії за таких умов є нормальною практикою, і до цього треба звикнути. Про це заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
"Останнім часом в енергетиці ситуація стабільна, принципових змін не відбулося. Сценарій ворога, який має на меті повністю знищити теплову генерацію і завдати максимальної шкоди гідрогенерації, не змінився і продовжує реалізовуватися. Але при цьому ситуація в енергетиці у нас не критична, вона керована", - зазначив Харченко.

Він також додав, що нестача генераційних потужностей в енергосистемі залишається основною проблемою, і застосування обмежень для споживачів електроенергії триватиме і надалі. Але це той стан речей, зауважив експерт, до якого нам потрібно звикати щонайменше на найближчі два роки.
"У наступні два роки нам треба максимум зробити для відновлення генерації до такої міри, коли обмежень споживачів взагалі не буде. До того ми живемо в режимі обмежень на 4-6 годин протягом доби по всій країні, а для Києва цей термін становить 6-8 годин. І це нормально", - переконаний Харченко.

Також він залишається впевненим у тому, що наступна зима буде "помірковано складною", і на противагу від сезону 2022/2023, гарантовано більш передбачуваною і комфортною. Оскільки наразі триває активна підготовча робота до проходження наступного опалювального сезону по всій країні.

"Я схильний говорити про помірковано складну зиму, яка, можливо, буде складніша, ніж попередня зима, але, на мою думку, гарантовано більш передбачувана і більш комфортна, ніж передостання. Є чітке розуміння, яким чином убезпечити щонайменше ключову інфраструктуру. Ведеться реально велика робота над тим, щоб це розуміння втілити у життя.
Найгірший сценарій цієї зими для мене виглядає як обмеження споживачів до 6 годин на добу, але при цьому працює вся критична інфраструктура, забезпечено тепло- та водопостачання, роботу каналізації, працюють ключові оборонні підприємства", - зазначив експерт.

Як повідомлялося, із 22 березня поновилися масовані російські атаки на енергетичні об'єкти. Зокрема, руйнувань зазнали Бурштинська, Ладижинська, Зміївська, Трипільська ТЕС, а також гідроелектростанції. Загалом уряд оцінює втрату генеруючих потужностей на рівні 8 ГВт. Дефіцит потужності в енергосистемі буде зберігатися упродовж двох років.

Налагодив продаж зброї через інтернет: на Дніпропетровщині 57-річному чоловіку повідомили про підозру

На Дніпропетровщині 57-річному чоловіку повідомили про підозру. Він налагодив продаж зброї через інтернет.

Бізнес відновив негативну оцінку своїх результатів – опитування НБУ

Після двох місяців позитивних настроїв поспіль у травні бізнес погіршив оцінки результатів своєї діяльності. Про це йдеться в індексі очікувань ділової активності (ІОДА), оприлюдненому Нацбанком.
Згідно з повідомленням, у травні 2024 року ІОДА знизився до 48.0 з 52.3 у квітні.
На настрої підприємств усіх секторів вплинули:

посилення інтенсивності бойових дій та обстрілів інфраструктурних об’єктів;
дефіцит електроенергії;
зростання виробничих витрат через високі ціни на пальне та здорожчання логістики;
слабкий інвестиційний попит;
погіршення курсових очікувань;
значний дефіцит кваліфікованих кадрів;
невизначеність щодо подальшого перебігу бойових дій та умов мобілізації співробітників.

Як зазначили у НБУ, підприємства промисловості погіршили оцінки щодо результатів своєї діяльності на найближчу перспективу під впливом високих безпекових ризиків, здорожчання виробничих витрат та дефіциту електроенергії: секторальний індекс у травні становив 48.8 (у квітні – 51.7).
"Підприємства торгівлі також погіршили свої очікування на тлі здорожчання імпорту, високих цін на пальне та зниження попиту: секторальний індекс – 47.7 (у квітні – 51.8).
Підприємства будівництва песимістично оцінили свої економічні результати, незважаючи на сприятливі погодні умови та сталий внутрішній попит: секторальний індекс – 49.8 (у квітні – 53.4)", - йдеться в повідомленні.

Підприємства сфери послуг найстриманіше оцінили результати своєї діяльності та погіршили очікування щодо економічних перспектив, зважаючи на брак кваліфікованих кадрів, здорожчання логістичних витрат та слабкий попит: секторальний індекс знизився до 47.2 (у квітні – 53.1).
Більшість опитаних респондентів очікують на сповільнення темпів зростання цін/тарифів на власну продукцію/послуги.
"Ситуація на ринку праці залишається непростою. Лише респонденти будівництва очікували на незначне збільшення загальної чисельності працівників. Керівники інших секторів погіршили свої оцінки й очікували на подальше скорочення персоналу, найбільше – у сфері послуг", - повідомили в НБУ.