Рада схвалила покупку реакторів для добудови Хмельницької АЕС
Верховна Рада у вівторок, 11 лютого, дозволила НАЕК “Енергоатом” укласти договір із болгарською НЕК “ЕАД” на придбання корпусів ядерних реакторів, необхідних для будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електростанції. “За” проголосував 261 народний депутат. Через суттєвий опір у парламенті ухвалення законопроекту відбувалося незвичайним чином – через виправлення до незв'язаного законопроекту №11392, проголосованого раніше в першому читанні. Під час розгляду законопроекту до другого, фінального читання його текст повністю стерли та замінили іншим. Ухвалене рішення не дає згоди на будівництво енергоблоків – тільки на придбання реакторів. Енергокомітет підтримав добудову ХАЕС-3 та ХАЕС-4 ще 17 червня 2024 року, але відповідний законопроект не виносять на розгляд парламенту через незгоду депутатів. 2006 року Росатом виграв міжнародний тендер на будівництво двох енергоблоків ВВЕР-1000 на АЕС Белене в Болгарії, але через три роки проект було зупинено. У 2012 році Болгарія взагалі відмовилася від будівництва станції та готова продати реактори Україні. Вартість реакторів – 600 млн євро. Хмельницька АЕС знаходиться на заході України на межі трьох областей: Хмельницької, Рівненської та Тернопільської. Її почали будувати у 1981 році, і зараз вона має два реактори. Перший був запущений 1987 року, другий – 2004-го. Обидва енергоблоки мають реактори типу ВВЕР-1000, сумарна потужність – 2000 МВт. За проектом станція має бути чотириблоковою, але третій та четвертий енергоблоки збудували лише частково. Енергоатом хоче завершити будівництво двох енергоблоків ВВЕР-1000 і побудувати два потужніші енергоблоки за американською технологією AP1000, які зможуть видавати до 1200 МВт. Якщо ці плани буде реалізовано, загальна потужність Хмельницької АЕС перевищить 6000 МВт, вона стане найбільшою у Європі.
У Раді розповіли, чи планують підвищувати тарифи на комунальні послуги
Наразі немає конкретних планів щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в Україні. Однак деякі тарифи не міняли з початку війни. Про це сказав голова комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу Андрій Герус.”Таких планів нема. Хоча я поки не знаю, що може бути з тарифом на воду і розподіл газу. По воді останній раз тарифи міняли перед війною. Те саме з розподілом газу”, – сказав він.Герус зазначив, що в Україні не однаково підходять до тарифів. “Деякі тарифи зростали навіть минулого року, а деякі залишаються незмінними з 2021 року”, – сказав він.Нещодавно прем’єр Денис Шмигаль сказав, що мова про підвищення тарифів до завершення опалювального сезону не стоїть. Водночас цей сезон закінчується через пару місяців.У відповідь на питання, чи можуть бути зміни тарифів після опалювального сезону, Герус сказав: “Я не чув про такі плани чи про обговорення такого варіанту”.Частковий мораторійВ Україні під час війни діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, водночас він не стосується електроенергії та холодної води.Уряд вже двічі суттєво підвищив тарифи на електроенергію – 1 червня 2023 року та з 1 червня 2024 року. НКРЕКП в грудні 2022 року також ухвалила рішення про підвищення тарифів на холодну воду, однак після втручання президента Володимира Зеленського нові тарифи скасували.За даними Держстату, середні ціни на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в Україні в січні 2025 року порівняно із січнем минулого року зросли на 19,1%. Найбільше подорожчала електроенергія – на 63,6%. Водночас не змінилися тарифи на природний газ, гарячу воду та опалення.Національний банк очікує, що протягом 2025 року чинні тарифи на газ, опалення та постачання гарячої води переглядати не будуть. Підвищення можливе з 2026 року.
Розвідка Британії: Демографічні проблеми несуть загрози суспільству та економіці РФ
Демографічні проблеми становлять довгостроковий системний виклик для російського суспільства і економіки, а спроби влади підвищити рівень народжуваності навряд чи зможуть зупинити скорочення населення Росії в короткостроковій перспективі. Про це йдеться у зведенні розвідки Великої Британії. У відомстві зазначили, що російський суд у Севастополі в анексованому Криму оштрафував місцеву жительку на 50 000 рублів (приблизно 500 доларів США) за нібито «пропаганду чайлдфрі», що стало першим таким випадком. У листопаді 2024 року президент Росії Володимир Путін підписав закон про «заборону пропаганди чайлдфрі». Закон передбачає штрафи у розмірі до 400 тисяч рублів (майже 169 тисяч гривень) для фізичних осіб, до 800 тисяч рублів (понад 337 тисяч гривень) – для посадових осіб, до п’яти мільйонів рублів (майже 2 мільйони 109 тисяч гривень) – для юридичних осіб. «Закон майже напевно частково спрямований на вирішення серйозної демографічної проблеми старіння і скорочення населення Росії. Ця проблема ще більше загострюється еміграцією приблизно 1,3 мільйона росіян з моменту вторгнення в Україну, в тому числі багатьох молодих і добре освічених, а також значними втратами серед російського населення», – зазначають у розвідці. Державна дума Росії 12 листопада минулого року остаточно ухвалила закон про заборону поширення інформації, що пропагує добровільну відмову від народження дітей, в інтернеті, ЗМІ, кіно та рекламі. У квітні 2024 року Інститут народногосподарського прогнозування Російської академії наук (РАН) повідомляв, що чисельність населення Росії скоротиться. На початок 2024 року, згідно з доповіддю РАН, населення Росії становило 146,2 мільйона осіб. За прогнозами науковців, до 2035 року воно скоротиться до 142 мільйонів осіб, а до 2050 року – до 136 мільйонів.Copyright © 2025 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода
Британський необанк Revolut офіційно почав працювати в Україні
Британський фінтех-гігант Revolut офіційно оголосив про початок роботи в Україні. Про це йдеться у повідомленні банку. “Вводимо послуги для українців. Щоб відсвяткувати, ми запускаємо нашу спеціальну дебетову картку Clear Sky”, – йдеться у повідомленні. Щоб отримати картку Clear Sky, потрібно пожертвувати щонайменше 5 фунтів стерлінгів або еквівалентну суму Агентству ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Компанія зазначає, що подвоїть пожертвування на суму до 200 тис фунтів стерлінгів.
Китай почав пропонувати країнам фінансування програм замість USAID – Politico
Китай уже пропонує країнам свою допомогу для реалізації програм, які залишилися без фінансування після рішення адміністрації Дональда Трампа припинити та згорнути діяльність Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Про це пише Politico.Зазначається, що китайські чиновники вже повідомили уряду Непалу, стратегічно важливої для Пекіна країни на південних схилах Гімалаїв між Індією і Китаєм, про готовність їх країни замінити програми USAID власними проєктами розвитку.Делегація Островів Кука, архіпелагу в Індо-Тихоокеанському регіоні, на чолі з прем’єр-міністром Марком Брауном цього тижня відвідає Китай, щоб підписати угоду про поглиблення торгово-економічного співробітництва, включаючи збільшення китайських інвестицій у розвиток інфраструктури в острівній державі.Про зацікавленість китайської сторони в заміщенні фінансування USAID для неурядових організацій на близько $380 мільйонів повідомили в Колумбії.Такі дії Пекіна свідчать про намір скористатися ситуацією та якнайшвидше спробувати витіснити Сполучені Штати з країн і регіонів, важливих Китаю для просування власних інтересів.Аби запобігти негативним для США наслідкам і пояснити адміністрації Трампа масштабні втрати Америки від посилення Китаю внаслідок замороження зовнішньої допомоги США, конгресмени-демократи в Комітеті Палати представників з питань КНР розробили спеціальну стратегію.Проте їх колеги республіканці в цьому Комітеті відмовились виступити на захист USAID та відновлення допомоги, заявивши, що вони повністю довіряють здатності держсекретаря Марко Рубіо, який оголосив про виконання ним обов’язків адміністратора USAID, ефективно вирішувати критичні питання прав людини та розвитку.Як повідомлялося, держсекретар Марко Рубіо заявив, що адміністрація президента Дональда Трампа звертається до місій Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в усьому світі, щоб визначити програми, які не припинять роботу.
В Україні загинули понад 12 тисяч цивільних з початку вторгнення – ООН
Моніторингова місія ООН з прав людини змогла підтвердити, що від лютого 2022 року через війну РФ проти України загинули 12605 цивільних людей, ще 29 178 поранені. Про це йдеться у останньому звіті місії.У звіті зауважується, що фактичні масштаби шкоди, завданої цивільному населенню – як жертви, так і пошкодження інфраструктури – ймовірно, значно вищі, оскільки багато даних неможливо перевірити через велику кількість повідомлень і відсутність доступу до відповідних районів.Кількість жертв серед цивільного населення, ймовірно, особливо занижена в таких містах, як Маріуполь (Донецька область), Лисичанськ, Попасна та Сіверськодонецьк (Сєвєродонецьк) (Луганська область), де тривали інтенсивні бойові дії на початку збройного нападу в 2022 році.За даними організації, у січні 2025 року в Україні загинули щонайменше 139 цивільних осіб і 738 зазнали поранень – це 39% більше, ніж у грудні 2024 року, і на 27% більше, ніж у січні 2024 року.У звіті зазначається, що найбільшу кількість жертв у січні спричинили безпілотники малого радіусу дії, у тому числі дрони FPV, що перевищує вплив будь-якої іншої зброї. На підконтрольній уряду частині Херсонської області на цю зброю припадає 70% жертв.Більшість жертв – 81% – сталися поблизу лінії зіткнення, насамперед у Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях.У звіті також додають, що російські збройні сили здійснили широкомасштабну скоординовану атаку на енергетичну інфраструктуру України 15 січня, пошкодивши щонайменше чотири об’єкти з видобутку, транспортування та зберігання газу в трьох областях. Атаки призвели до аварійних відключень електроенергії в семи регіонах країни.Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.Copyright © 2025 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода
“Укренерго” скасувало аварійні відключення в усіх областях: діють обмеження для промисловості
Аварійні відключення електроенергії, які вранці запроваджувалися в Україні через масовану російську атаку, скасовані. Про це йдеться у повідомленні “Укренерго”.”Через нічну та ранкову ракетні атаки на об’єкти енергетики – вранці вимушено були застосовані аварійні відключення електроенергії. Наразі, після стабілізації ситуації в енергосистемі, ГАВ були скасовані. Усі знеструмлені споживачі будуть заживлені найближчим часом”, – йдеться у дописі.Енергетики наголосили, що аварійно-відновлювальні роботи на енергооб’єктах тривають. Для збалансування енергосистеми – сьогодні з 07:00 до 11:00 та з 15:00 до 21:00 застосовуються графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу.”Для побутових споживачів заходи обмеження споживання наразі не застосовуються. Однак, є необхідність у дуже ощадливому споживанні електроенергії протягом доби. Будь ласка, не вмикайте кілька потужних електроприладів одночасно. За можливості – перенесіть користування потужною технікою на нічні години”, – зазначили в “Укренерго”.Раніше оператор “Укренерго” оголосив аварійні відключення внаслідок російської масованої повітряної атаки вночі проти 11 лютого.За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише 2024 року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.Copyright © 2025 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода