Начальник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул показав фото кинутих велосипедів. Своїх «залізних коней» залишають люди, рятуючись від принижень і смерті, які принесли на нашу землю окупанти.
Дніпропетровщина, зокрема Кривий Ріг, активно допомагає мешканцям зайнятих рашистами територій Херсонської області, евакуюватися. Далеко не завжди вдається вивезти людей організовано – автобусами. Тож, херсонці намагаються рятуватися самостійно – на свій страх і ризик. А Дніпропетровщина зустрічає їх.
Начальник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул показав фото залишених велосипедів, на яких мешканці Херсонщини тікають від окупантів, передає Nikopolnews.
За словами Олександра Вілкула – таких велосипедів сотні, а може і тисячі. Люди кидають їх перед українськими блокпостами.
У слова «ЖИТТЯ» – нові синоніми. Такі, як наприклад велосипед або тачка. Довжина фронту на нашому, Криворізькому напрямку, більше 100 км. І ми робимо все, щоб допомогти людям, які майже два місяці провели в окупації, евакуюватися. Конкретні переходи, звісно, називати не буду. Але далеко не скрізь це можна зробити на автотранспорті, або, наприклад, на тракторі. Іноді це вбрід через річку. Часто – тільки на велосипеді, – написав Вілкул.
Він розповів 24 квітня, що щойно приїхав з передовою і особисто бачив, як діток і літніх людей вивозять на тачках. А є місце, де перед нашим блокпостом лежать сотні, якщо не тисячі велосипедів. Їх залишають люди, коли заходять на контрольовану нами територію. Далі людей забирають комунальними автобусами і «швидкими допомогами».
Рідні, вас любить Україна, вас любить Кривий Ріг! Ми разом, і ми допоможемо кожному, – звернувся Олександр Вілкул до херсонців.
Він повідомив, що за останні три дні за різними напрямками вдалося евакуювати більше п’яти тисяч жителів Херсонської області.
Окупанти не дали евакуювати на Дніпропетровщину мешканців Херсонщини і викрали голову колони
«Масово обстріляли з реактивних систем» — Олександр Вілкул про нічні обстріли Криворізького району
Ворог готує наступ на Кривий Ріг, але ми готові – Вілкул